Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Рішення Каддафі схвалюють інші країни світу

Гарячою темою британської преси є Лівія та її лідер полковник Каддафі, який погодився позбутися зброї масового знищення.

Цю тему коментують практично всі газети.

"Війна справила враження на Лівію"

Консервативна Таймс, зокрема, пише: "Переговори, які призвели до рішення Лівії надати дані та демонтувати свою ядерну, хімічну та біологічну зброю, почалися ще до того, як американські та британські війська увійшли до Іраку. Остаточної домовленості було досягнено за кілька днів до арешту Саддама Хусейна.

Ініціатива цих переговорів виходила не з Вашингтона чи Лондона, а від самого Муамара Каддафі, і немає нічого дивного у тому, що це сталося саме зараз.

Воєнні дії, які можуть спіткати потенційних чи дійсних розповсюджувачів зброї масового знищення, можливо, не переконали прибічників антивоєнного лоббі на Заході, проте вони явно справили враження на лівійців".

"Дипломатія проти війни"

Тим часом часопис Індепендент бачить цю проблему дещо з іншого боку. Їхня редакційна стаття має назву "Рішення Лівії показує, що дипломатією можна досягти більше, ніж війною". Газета вітає рішення Муамара Каддафі дозволити міжнародні перевірки своїх ядерних програм і продовжує:

"Якщо Каддафі дотримається обіцянок, даних у своєму офіційному зверненні цими вихідними, то можна сподіватися, що в цьому неспокійному регіоні з'явиться іще одна законослухняна країна-член міжнародної спільноти.

Проте хоча повернення блудного сина завжди є приводом для радості, не можна дозволяти трансатлантичному екстазу стати на заваді серйозним питанням щодо цього несподіваного лівійсько-американсько-британського зближення. Особливо треба остерігатися штучних паралелей та порівнянь з Іраком".

Вибір часу для умиротворення

Індепендент, на відміну від консервативної преси, закликає замислитися над тим, чому саме зараз, перед Різдвом, Лівія прийняла таке рішення, причому одразу стали відомі всі деталі її збройних програм. Часопис припускає, що Лондон та Вашингтон переслідували тут також інші цілі. Газета пише:

"Можливо, це справді тільки співпадіння, що США практично припинили пошук зброї масового знищення в Іраку менш ніж за добу до цього, коли керівник команди військових інспекторів подав у відставку. Справді, дуже зручно, що зброя масового знищення тут-таки виникла десь в іншому місці. Загроза з боку Іраку, можливо, існувала, а можливо, і ні, проте нам пропонують вірити в те, що загалом загроза як така залишається дуже серйозною".

Ізраїль: спочатку мир

Дейлі Телеграф не тільки пише про Лівію, а й робить прогнози. На думку цієї газети, після Лівії настане черга Ірану та Сирії. Часопис впевнений, що британський прем'єр Тоні Блер використає успіх лівійських переговорів для того, аби ініціювати подібні переговори про відмову від зброї масового знищення також із Сирією та Іраном і таким чином посилити свої позиції. Дейлі Телеграф цитує лівійського прем'єр-міністра Шокрі Ґанема:

"Ми перековуємо свої мечі на орала, і цей крок мають оцінити та наслідувати всі інші країни".

Часопис вважає, що ця заява посилить тиск на Іран та Сирію, аби вони відмовилися від своєї зброї, і додає, що кілька арабських країн, до яких не входить Сирія, схвалили рішення Муамара Каддафі. Єгипетський президент Хосні Мубарак додав при цьому, цитує Дейлі Телеграф:

"Ми вітаємо це рішення. Тепер Ізраїль, який має, за деякими даними, від ста до двохсот ядерних боєголовок, також повинен відмовитися від своєї зброї масового знищення".

Нью-Йорк - вразлива мішень для нападів

Оранжевий ступінь готовності до терактів

Деякі із британських газет коментують новину про те, що Сполучені Штати переведено в стан підвищеної готовності до терактів. За різними джерелами всередині американських служб безпеки підозрюється можливість терористичного нападу, що за серйозністю може дорівнювати одинадцятому вересня. Способами атаки, кажуть служби безпеки, можуть бути або знову літаки, або хімічна, біологічна чи радіологічна зброя. Часопис Гардіан пише:

"Міністр внутрішньої безпеки Том Рідж попередив американців, що найближчими днями і тижнями можливий теракт, за силою такий самий, а то і більш жорстокий, ніж напади на Нью-Йорк та Вашингтон 11 вересня 2001 року. Те, що пан Рідж вибрав саме таке формулювання, свідчить про те, що він хоче особливо привернути увагу громадськості, вже стомленої від повідомлень про можливі теракти".

Бог допомагає процвітанню

Настає Різдво, і про нього також, безумовно, пише британська преса. Перед цим святом зазвичай економісти підраховують прибутки від купівлі подарунків і за цим критерієм визначають, наскільки добре йдуть справи в економіці країни. Часопис Гардіан коментує цю тенденцію:

"Різдво втратило свою магію. Скільки разів вам доводиться це чути в останні кілька шалених днів перед Різдвом, коли всі гарячково докуповують подарунки та продукти?

Втім, ці напади малодушності зникнуть після самого Різдва, адже Британія - країна, у якій роль релігії виконує шоппінг, а супермаркети виглядають як церкви. У битві між Богом та золотим тельцем виграє золотий тілець. Проте, можливо, це й не так".

Британія - країна, у якій роль релігії виконує шоппінг, а супермаркети виглядають як церкви

"Гардіан"

Протестантська етика та дух капіталізму

Газета далі розповідає про нову економічну теорію, згідно з якою глибокі релігійні переконання насправді можуть підсилити економічне зростання, і нагадує про вже існуючу теорію, згідно з якою одні релігії дають для цього більше можливостей, ніж інші:

"Ще Макс Вебер у своїй основоположній праці "Протестантська етика та дух капіталізму" намагався показати, як саме протестантизм сприяв розвитку сучасного капіталізму.

Він твердив, що ті, хто вважали, що заслуговують на рай, намагалися впроваджувати в життя чесноти, які, на їхню думку, робили їх особливими - тобто бережливість, чесність, тяжку працю. Хоча самі ці якості і не сприяли нарощенню капіталу, проте вони дали можливість вирватися нагору певному пласту людей".

Газета додає, що економічні теорії можуть бути суперечливими, і, можливо, теорію про те, що віра допомагає економічному зростанню, також зустрінуть контраргументами.

Проте, можливо, додає Гардіан, Бог справді допомагає благополуччю, і не зайве буде про це згадати найближчими днями, стоячи у черзі у набитому супермаркеті.