|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
'Партійна машина Путіна переможе на виборах'
Ранкові британські часописи пишуть про обмеженість вибору перед російським електоратом та апатію виборців, а також про те, що комуністи і Єдина Росія помінялися гаслами. "Місцевих героїв ніде не видно у той час, як туман апатії опускається на російські вибори", "Партійна машина Путіна ймовірно буде найбільшим переможцем на виборах у неділю" - такі заголовки в Ґардіан поруч з фотографією мосту через оповиту туманом ріку Єнісей у Красноярську. Кореспондент Ґардіан у тому місті пише: "У фотогалереї злочинців, що називається політичним класом Росії, Анатолій Биков - колишній майстер на всі руки, згодом підприємець алюмінієвої промисловості, згодом політик вважається чимось на зразок народного героя. Попри участь у кривавих алюмінієвих війнах у Красноярську на початку 90-х років та умовне ув'язнення терміном на 6 з половиною років за змову у спробі вбивства бізнесового суперника, йому пророкували депутатський мандат в одному з віддалених округів Красноярська." Ґардіан цитує секретаря партії Яблоко, яка наводить приклади філантропічних вчинків пана Бикова, якого вона називає місцевим героєм. Газета веде далі: "Однак місцевим героям немає місця в контрольованій демократії Росії, особливо у разі, коли вони - як у випадку з Биковим - збиралися перемогти кандидата пропутінської партії Єдина Росія. В останню хвилину з майже комічною повагою до закону суд виявив у його паспорті печатки, поставлені на кордоні з Азербайджаном і Узбекистаном - що заборонено Міністерством закордонних справ. Його паспорт було оголошено недійсним і його кандидатуру з виборів знято. Виборцям Бикова не залишається нічого іншого окрім як голосувати на знак протесту, або ж за Єдину Росію. Кореспондент Ґардіан пише, що популярність засудженого злочинця у цих прикрих місцевих виборах показує обмеженість вибору для російського електорату вже на третіх виборах. Красноярськ - зауважує газета - підсумовує поділ, що роздирає слабку російську демократію.
Ґардіан розповідає: "На лівому березі ріки Єнісей, що розділяє місто, міститься алюмінієвий завод та електростанція, яка принесла людям, з ними пов'язаним швидке й легке багатство. На правому березі розташовані радянські заводи, збіднілі працівники яких живуть в тісних брєжнівських квартирах і залишилися непотрібними російській еліті, багатій енергоресурсам." Проте, як пише Ґардіан, обидва береги ріки мають єдиний вибір щодо свого депутата, це - місцевий кандидат Єдиної Росії - прокремлівської партії, якій передбачають значну перемогу по всій Росії. "Тут домінує великий бізнес, відданий Москві. Опозиційним партіям, на кшталт комуністичної, Кремль підрізав крила, а незалежні кандидати, або ж роздавлені, або мають приховані зв'язки з бізнесом чи владою." Ґардіан зауважує, що в російській політиці недільні вибори - то не лише заповнення парламенту, головно нейтралізованого силою Кремля. На карту поставлено майбутнє адміністрації Путіна та його реформ.
"У разі, коли пропутінський блок здобуде більше двох третин голосів, він зможе змінювати конституцію і можливо дозволить президенту обиратися на третій термін - до 2008го року. Однак залишається апатія виборців." Ґардіан наводить слова типового виборця у Красноярську, який каже, що він не хоче голосувати за жодного з кандидатів, а тому на вибори не піде. А далі цитує редактора місцевої незалежної газети: "Це найнудніші й найменш цікаві вибори. Очікується також близько 7ми відсотків зіпсованих бюлетенів - на знак активного протесту. Найбільш оптимістичні прогнози стосовно активності виборців називають 45 відсотків." Часопис наводить слова представника фонду Ґласность, який каже, що росіянам дозволено рівно стільки демократії, щоб у світі країна вважалася демократичною і твердить, що в Росії немає свободи преси, а також додає, що більшість росіян голосуватимуть за Єдину Росію через стадний інстинкт:
"Якщо росіянин заходить до кав'ярні а бачить, що всі п'ють чай, він також замовить чай, навіть якщо сам він хоче каву. Саме так і є." Таймс вміщує репортаж про російські вибори з Москви під заголовком "Спадкоємці Сталіна перетворюються на нових ліберальних демократів Росії." Кореспондент Таймс зауважує, що російські комуністи сьогодні дуже відмінні від революційного духу, який створив першу у світі соціалістичну країну. вони говорять не про марксизм-ленінізм, атеїзм та рівність, а про радикальну "прорелігійну, пробізнесову та продемократичну" політику. Таймс пише: "Комуністична партія - найбільша загроза для Єдиної Росії - провадить кампанію на суміші суперечливих понять соціалістичного ідеалізму та ультраправих цінностей. За іронією, комуністична партія стала головним захисником ідей, проголошених демократами після розвалу Радянського Союзу. У той час, як Кремль обмежує свободу преси та політичний плюралізм, комуністи захищають свободу слова, православну церкву та середній і малий бізнес." Водночас, Єдина Росія - пише Таймс - стала більш комуністичною, ніж комуністи, вкравши їхні гасла проти великого бізнесу та критикуючи комуністів за те, що вони включають до своїх партійних списків багатих бізнесменів. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||