|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
'Дорогий Джордже...'
Що менше годин лишається до початку візиту американського президента до Великої Британії - то більше місця приділяють цій події британські мас-медіа. Британські газети сьогодні прикрасили свої перші шпальти фотографією акції протесту проти візиту Джорджа Буша, яку провела ветеранка антивоєнного руху Ліндіс Персі. Попри вже запроваджені заходи безпеки, 61-річна британка вилізла на ворота Букінгемського палацу і розгорнула перевернутий американський прапор із твердженням про те, що Джордж Буш є непроханим гостем. "Ґардіан" відзначила цю подію заголовком: "Протести почалися, однак більшість підтримує візит Буша у той час, як зростає підтримка війни" Останнє твердження є результатом опитування громадської думки, проведеного виданням спільно з однією з соціологічних фірм. У своєму ж додатку "Ґардіан" надала слово кільком десяткам людей найрізноманітніших професій, попросивши їх написати вітального листа американському президентові. Весь проект названо "Дорогий Джордже". Ось що написав письменник Фредерік Форсайт:
"Ви виявите, що на Вас з усіх боків нападають претензійні типи, колективно відомі як британські ліві. Вони традиційно вірять, що мають монополію на моральність, і що Ваші нещодавні дії не дають Вам вступити до цього клубу. Ви протистояли і зруйнували найбільш просякнутого кров'ю диктатора. Це досить-таки важко пробачити. Благаю Вас, не звертайте на них уваги". Тим часом драматург Гарольд Пінтер бажає Джорджеві Бушу, як він пише, гарного чаєпиття зі своїм поплічником з воєнних злочинів Тоні Блером. А ось як висловився іракець Салам Пакс, який став відомий своїм щодеником подій останнього часу в Іраку, що його він вів в Інтернеті: "Тобі й справді треба перевірити, як ідуть справи в одній з тих країн, що їх ти нещодавно бомбував заради свободи. Джордже, я побоююсь, що справи йдуть досить-таки кепсько, - а ти, схоже, не надто цим переймаєшся. Давай я поясню все по-простому: ти вилив повну шклянку томатного соку на вже бруднючий килим, і тепер тобі треба чистити всю кімнату. Не весь гармидер у ній - твоя провина, однак ти сам зголосився усе це вичистити".
Поміж іншими темами, як обговорюються у всіх сьогоднішніх британських виданнях, центральне місце посідає відставка лорда Блека - голови зареєстрованої у Сполучених Штатах газетної корпорації "Голлінджер Інтернешнл" - з посади виконавчого директора цієї компанії. Це сталося по тому, як внутрішнє розслідування виявило, що він та ще кілька вищих керівників корпорації отримали останнім часом близько тридцяти мільйонів доларів потайки від ради керівників. Подія привернула увагу передусім через те, що корпорації належать такі видання, як британська "Дейлі Телеґраф", американська "Чікаґо Сан-Таймз" та ізраїльська "Джерузалем Пост". Ця подія також вплине та ситуацію на світовому медіа-ринку, пише "Файненшл Таймз": "Надзвичайна зустріч ради керівників дала дорогу можливому продажу чи розподілу компанії. Питання щодо багатомільйонних виплат лордові Блеку та іншим керівникам "Голлінджер" - яких в цілому нараховують близько трьохсот мільйонів - напевно, означає кінець спроб незалежного видавця стати ожним з найвпливовіших власників газет у світі".
А "Індепендент" вміщує велику статтю, присвячену вторгненню американської сільськогосподарської компанії "Смітфілд Фудз" до Польщі. Індустріальні практики фермерства, які практикує ця компанія, підтривають, на думку автора, стан місцевих фермерів. "Селище Вєцковіце - один з останніх пунктів нового вторгнення до Польщі, яку провадить найбільша свинарська компанія у світі, загрожуючи зруйнувати один з останніх бастіонів традиційного фермерства у Європі. Більше того, вона робить це на гроші ЄС. Смітфілд Фудз, що базується у Вірджинії, зробила мільйони на індустріалізації фермерства, створивши свиноферми з десятками тисяч свиней. Наслідки для навколишнього середовища, незалежного фермерства та сільких громад від Північної Кароліни до Айови були катастрофічними". - пише "Індепендент". Хоча польські закони забороняють багатонаціональним компаніям купувати колишні державні фірми - "Смітфілд" обійшла цю норму через створення контрольованих місцевих компаній. Ті дешево купили понад тридцять колишніх державних ферм - користуючись стомільйонною позикою Європейського Банку Реконструкції та Розвитку. За словами журналіста, тепер мешканці польських регіонів стикаються з тими самими проблемами, що й мешканці згаданих американських штатів: від смороду та куп відходів до підриву місцевого фермерства. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||