|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Про Грузію і бушофобію
Кілька сьогоднішніх часописів розповідають про останні події в Грузії. В Дейлі Телеграф читаємо, що та країна вчора наблизилася ще на один крок до громадянської війни, коли у серце Тбілісі були введені війська міністерства внутрішніх справ, а президент Шеварднадзе засудив опозицію. Один з близьких до президента представників сказав, що з огляду на розпал емоцій в Грузії може спалахнути друга громадянська війна. Перша вирувала в тій країні на початку дев’яностих.
Кореспондент розповідає, що вчора тисячі демонстрантів включно з домогосподарками і пенсіонерами перегородили рух на вулиці Шота Руставелі. Учасники блокування скаржаться на злидні, кажуть, що їм не виплачують соціальну допомогу, що нічим годувати дітей. „Навіть якщо пан Шеварднадзе вирішить придушити опозицію, успіх йому зовсім не гарантовано. Чотирнадцятитисячна армія країни розчарована. Поміж службовців поліції та військових міністерства внутрішніх справ моральний дух низький, а зарплатня жалюгідна. Один зі службовців поліції пошепки сказав, що настав час комусь іншому керувати країною.” Таймс - проти "бушофобії."
Один з авторів у сьогоднішній Таймс застерігає від Бушофобії у зв’язку з планованими в Британії протестами проти президента Буша, коли він прибуде сюди з візитом наступного тижня. Майкл Ґов пише, що також буде серед очікуваних десятків тисяч демонстрантів, бо вірить в особисту відповідальність і потребу окремого внеску в загальну справу. Але застерігає, що деколи людина у натовпі може почуватися дуже самотньо. „Я буду одягнений у футболку з американським прапором і матиму значок з закликом переобрати адміністрацію Буша - Чейні ще на чотири роки. Цікаво, як на це реагуватиме натовп? Дехто вважає, що на тих демонстраціях буду мирні громадяни, які шанують англосаксонські принципи вільного волевиявлення. Отже я сподіваюся на можливість конструктивного діалогу, оскільки хочу поставити противникам Буша кілька запитань.”
Автор збирається запитати демонстрантів чи зручно вони почуваються на заходах, організованих прихильниками тиранії. Він пише, що антивоєнні чи радше антибушівські демонстрації наступного тижня організовує зокрема такий собі Ендрю Мюрей. Пан Мюрей свого часу працював на радянське агентство Новості, є членом політбюро британської комуністичної партії і кілька років тому написав статтю в комуністичній газеті Морнінґ Стар, прославляючи 120-ту річницю народження Йосипа Сталіна. „Люди які організовують антибушівські демонстрації насправді не проти війни. Вони просто шкодують, що вільний світ вийшов переможцем з Холодної війни. Тому усі, хто вийде на демонстрації опиняться в одному натовпі з прихильниками тоталітаризму.” Друге запитання, яке хоче поставити автор статті в Таймс демонстрантам: чи дійсно вони сумують за тим, що масові убивці більше не керують Іраком? І третє запитання – чому на їхню думку розпочалася теперішня війна, припинення якої вимагатимуть демонстранти? Майкл Ґов пише, що історія свідчить про спалахування воєн тоді, коли демократичні країни виявляють слабкість перед диктаторами. „Звичайно Буш зробив чимало помилок і в закордонній політиці в питанні тарифів на сталь. Його можна і треба критикувати. Але я надто люблю свободу, щоб спокійно дивитися на те, як нею зловживають ті, хто готові накидатися на борців за свободу. Я захоплююся тим, що Америка зробила для свободи упродовж усієї історії. Тому мені не хочеться приєднуватися до тих людей, які готові кусати руку, яка їх годує. Зупинити Буша? Ні – я такого заклику не підтримую.” Нові посвідчення.
Майже усі британські газети відгукуються на новину про те, що британський уряд хоче запровадити особисті картки – посвідчення, які для початку через кілька років видаватимуться усім, хто отримуватиме новий паспорт, або водійське посвідчення. В комп’ютери заноситимуться дані про візерунок рогівки ока та відбитки пальців людини. Спочатку посвідчення стане обов’язковим для усіх іноземних громадян, які живуть в Британії понад 3 місяці. Це планується зробити з 2007-го року. Поліція не матиме права вимагати посвідчення від людей на вулицях, але підтвердження особи вимагатимуть при затриманні. Посвідчення у вигляді кредитної картки має містити також закодовану інформацію про ДНК людини. Цей документ може бути підтвердженням особи під час голосування на виборах, при відкритті банківського рахунку тощо. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||