Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

"Ґазета Виборча" часто пише про Україну

"Україна мусить визначитись - до Європи чи до Росії"

"Ґазета Виборча" вміщує статтю, що зветься "Україна мусить визначитись - до Європи чи до Росії." У статті, зокрема, згадується, що навесні президент України Леонід Кучма твердив, що на жовтневій зустрічі Україна Європейський Союз у Ялті Київ отримає статус країни-партнера з ЄС. Нічого подібного не сталося.

Брюссель, власне, ніколи не стверджував, що Україна бодай колись зможе стати членом Європейського Союзу. Водночас Брюссель створив умови для реального членства в Євросоюзі для балканських держав, включно навіть з донедавно роздертими конфліктами Боснією та Албанією.

Лихі язики жартують: "Тут придалася б якась там війна у Криму, і Європейський Союз одразу ж зверне увагу на Україну".

Нафтопровід

"Ґазета Виборча" пише, що у тій таки Ялті Кучма підписав у вересні порозуміння щодо створення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

Часопис веде далі: "Тоді як Польща та Європейський Союз висловили практичне зацікавлення подовженням нафтопроводу Одеса-Броди на захід, яким би транспортувалась каспійська нафта на захід, український президент раптово заявдяє, що розпочато переговори з Москвою щодо використання цього трубопроводу у реверсному порядку".

"Ґазета Виборча" додає, що нова концепція підходу українського президента полягає у тому, що тим трубопроводом потече нафта з Росії до Чорного Моря. Власне, за цих умов можна забути про мрії здобуття бодай часткової енергетичної незалежності України від Росії.

Часопис веде далі: "Попри все, остання зустріч Брюсселя та Києва таки прагматично визначила перспективу руху Києва у бік Брюсселя. Опріч традиційних вже заяв щодо визнання Європейським Союзом європейських устремлінь Києва, у кінцевому документі йдеться про "поступову інтеґрацію соціальної та економічної сфери України з Європейським Союзом".

Зона вільної торгівлі не заважає

Польський часопис пише далі, що укладена Києвом угода щодо зони вільної торгівлі з Росією, Білоруссю та Казахстаном у принципі не суперечить стосункам з Європейською Унією, але Київ просто фізично не зможе бути одночасно членом обох об'єднань. Навіть українські олігархи розуміють, що наднаціональні структури, якими керуватиме Росія, просто заковтнуть Україну.

А справжнє ставлення Росії до України, пише газета, показав останній конфлікт щодо Тузли, коли Москва попри всі заяви Києва знає собі своє і будує дамбу, що має порушити кордон України.

Ґазета виборча додає: "Самі українські бюрократи потребують чіткого дороговказу - чи ми просуваємося до Європи, а чи до Євразії? Тут важливим моментом постають українські президентські вибори 2004 року. І тут Брюссель має чітко надіслати Києву сиґнал, що будь-яка зміна виборчого законодавства або ж спроба нинішнього президента залишитись при владі на третій термін буде витрактовуватися як неприйнятна".

Часопис підсумовує, що надзвичайно важить для повернення України до Європи позиція Варшави. Хоча часом, зауважує газета, постає враження, що Польща у цьому напрямку діє послідовніше, аніж власті у Києві, відтак наспів час, аби до роботи взялися самі українці.