Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Європейські міністри на переговорах в Ірані

Європейська преса коментує досягнення угоди з Іраном щодо глибшої співпраці з міжнародною спільнотою у питанні ядерної програми Тегерана, називаючи успіх міністрів закордонних справ Німеччини, Британії та Франції "дипломатичним проривом".

Німецька Франкфуртер Рундшау твердить, що європейська дипломатія спромоглася переконати Іран піти на важливі поступки, проте говорити про абсолютну перемогу не варто: "Троє міністрів так і не отримали достатніх запевнень Тегерана щодо припинення програми збагачення урану.

Цю програму лише призупинено. Відмовитися від такої амбітної, складної з технічної точки зору і коштовної програми загалом було би для іранців зміною позиції на 180 градусів, з що, напевно, Тегеран вимагав би надзвичайно великої компенсації."

Угода на користь?

Газета пише, що іранці намагатимуться протиставити Європу Сполученим Штатам, використовуючи останню угоду на власну користь. У той час, як Вашингтон, здається, завжди віддає перевагу силі, європейці демонструють успіх дипломатії, і цим може скористатися Іран, щоби відновити трансатлантичні суперечки:

"Справжня ціна європейської ініціативи, і її успіх або провал залежатиме від подальшої боротьби за вплив і владу між прихильниками твердої лінії та прагматиками. Причому йдеться не тільки, і не стільки про Тегеран, скільки про Вашингтон."

Успіх європейської дипломатії

Австрійська Штандарт називає спільну декларацію Ірану і трьох європейських міністрів закордонних справ значним успіхом Євросоюзу:

"Без перебільшення цю декларацію - якщо, звичайно, іранське керівництво дотримається слова і виконає свої обіцянки - можна назвати чи не найбільшим успіхом спільної європейської дипломатії за 10 років політичного союзу від часу підписання Маастриської угоди."

З такою точкою зору погоджується і німецька Берлінер Цайтунґ:

"Німецькі, французькі та британські дипломати задоволені тим, що ніколи не переривали діалогу з Іраном, навіть у найчорніші дні ісламського режиму. Політика Євросоюзу щодо Ірану, яка базується на ідеї діалогу і торгівлі, що у перспективі сприятимуть демократичним змінам, взяла цього разу гору над американською доктриною, яка стверджує, що зміни найефективніше запроваджувати за допомогою сили."

Погляд США

Мадридська Паїс також присвячує цій темі редакційну статтю під заголовком "Превентивна дипломатія", зауважуючи, що згода Ірану зробити свою ядерну програму прозорішою і доступнішою для інспекції, задовольняє європейців, але не обов'язково Сполучені Штати:

"Призупинення програми збагачення урану не переконує Вашингтон у щирості заяв Тегерана щодо небажання отримати ядерну зброю. Американців набагато більше переконують сліди збагаченого урану, вже раніше виявлені інспекторами МАГАТЕ, і ці сліди, на думку США, свідчать, що іранський режим не залишає надій здобути ядений статус.