Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

"Червоним днем календаря" називає редакційна стаття у французькій "Фігаро" 25-ту річницю понтифікату Івана Павла Другого, називаючи папу бійцем, який ніколи не схиляється перед труднощами і ніколи не здається.

Ніколи не здавайся!

Як пише газета, "зійшовши на папський престол 1978 року, Іван Павло Другий постав перед завданням вести у нове тисячоліття католицьку церкву, яку роздирали чисельні суперечки.

Він зміг досягти цього попри усі перешкоди, замах на його життя і хвороби, що послабили його тіло, але не дух. Своїми невтомними проповідями і вченням на болючі теми сучасності він зміг перетнути більше кордонів, аніж існує між різними країнами".

Видатне папство

Папство Івана Павла Другого можна вимірювати за тривалістю в часі чи за сукупними досягненнями, пише базована у Парижі "Інтернешнл Геральд Трібюн", але якими б чинниками не послуговувались для оцінки понтифікату, його можна назвати видатним.

"Папа невтомно працював над залагодженням старих старих суперечностей між християнами і євреями, але з іншого боку він поглибив певні розбіжності між самим католиками через свої консервативні вчення, які розлютили багатьох модерністів всередині церкви і віддалили їх від головної течії.

Багато хто глибоко шанує Івана Павла Другого, є немало й таких, хто його ганьбить, але зовсім небагато тих, хто його ігнорує чи байдуже ставиться до його діяльності".

Культ чи послання?

Швейцарська "Трібюн де Женев" подає перелік усіх складових, що забезпечили, як пише газета, винятковість понтифікату. Це і його тривалість, і всесвітній вплив, як у релігійному, так і загально-гуманітарному сенсі, і велич його загального послання світові, що дедалі більше потерпає від невизначенності, страждань і брехні:

Священне місто Рим готується до ювілею Папи

"Івана Павла Другого дехто звинувачував у тому, що він заохочує культ особистості, постійно свідомо виходячи в центр уваги.

Але той факт, що мільйони людей приходять почути його слово - чи то на паризькому стадіоні, чи ж на закинутій галявині в країні Третього світу - свідчать про те, що він виправдовує величезні сподівання людей".

"Свята демократія"

Інший швейцарський часопис "Тамп", однак, дає більш критичну оцінку діяльності папи, запитуючи, а чи не задовго він перебуває на римському престолі. Це питання не може залишатися табу у той час, як лунає дедалі більше закликів з лав самих католиків щодо потреби зміни керівництва:

"Абсолютистський стиль папства за часів Івана Павла Другого аж ніяк не відповідає сучасній концепції цінностей, коли більшість католиків світу живуть у демократичних країнах. Понтифікат зараз поводиться як свята монархія. Чи не настав час перетворити його на святу демократію?".