Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Англіканська церква обговорює гомосексуалізм та війну

Поміж внутрішніх тем, на яких зосереджено сьогоднішні числа британської преси, "Індепендент" приділяє чимале місце надзвичайному зібранню духовенства Англіканської Церкви.

Тут обговорюватиметься передусім питання гомосексуальності, що їх спровокувало обрання єпископа-гомосексуаліста у Сполучених Штатах та рішення одного з діоцезів про можливість благословення одностатевих пар. Перше рішення вже поставило Англіканську церкву на межу найбільшого розколу в її історії.

Доктор Вільямс

Тим часом "Таймз" пише про вчорашній виступ архієпископа Кентерберійського доктора Рована Вільямса, який скликав зібрання. У ньому доктор Вільямс звернувся до концепції "справедливої війни", яку, поміж іншим, застосовували американські та британські лідери у підготуванні до війни з Іраком. І голова англіканської церкви дійшов висновку, що це - абсолютно неприйнятно:

"Доктор Вільямс заявив, що підґрунтя для упереджувального удару важко сумістити з християнською традицією. він також попередив, що американці втратили здатність до самокритики і потрапили у пастку моралі, в межах якої хтось виправдовує себе, посилаючись на самого себе".

А "Дейлі Телеґраф", пишучи про виступ доктора Вільямса, звернула увагу на інший його аспект, - а саме, на заяву про те, що терористи можуть вважати, що переслідують серйозні моральні цілі. Саме невизнання цього щодо "Аль-Кайди" і підтриває здатність американців критикувати самих себе, пише видання.

"Він заявив, що тоді як тероризм завжди треба засуджувати, - невірно вважати, що ті, хто до нього вдається, не мають жодної політичної раціональності. За його словами: "Можна застосовувати неймовірно грішні засоби для досягнення мети, яку поділяють також і ті, хто і не думав би діяти таким чином, - мети, яка є розумово ясною чи бажаною".

"Не давайте США визначати пріоритети"

"Файненшл Таймз" вміщує статтю відомого економіста Джеффрі Сакса, який вказує, що США, які претендують на глобальне лідерство - і мають його - невірно визначають пріоритетність світових проблем, намагаючись підлаштувати світ під свій власний, упереджений, на думку автора, погляд:

"Адміністрація Буша, схоже, забула, що війна з тероризмом - це одна лише з багатьох воєн, які треба вести. Вона одержима тим, аби розглядати будь-яку проблему через збільшувальне скло терору, - і, відповідно, вважає себе непричетною до боротьби із бідністю, деградацією навколишньогго середовища та хворобамии. Іронія полягає в тому, що без вирішення цих проблем тероризм буде погіршуватися - і не важливо, скільки вояків ви проти нього кинете".

Чого боялося китайське керівництво?

Тоді як Китай здійснив свій перший пілотований запуск до космічного простору, - "Ґардіан" звертає увагу на атмосферу секретності та таємничості, яка оточує запуск.

Попри те, що метеорологи обіцяли у день запуску гарну погоду, - жоден з мільярда мешканців Китаю не зміг побачити подію в прямому ефірі. А для того, аби не допустити непроханих гостей на небажано близьку відстань до стартового майданчика, військові блок-пости було виставлено у сотнях кілометрів від нього.

Старт не бажали передавати у прямому ефірі

Втім, за словами "Ґардіан", причина тут - не у шпигуноманії чи надмірному зосередженні на секретності:

"Побоювання обурення громадськості у разі, коли надзвичайно дорогий проект провалиться, було таким великим, що до польоту Китайська Національна Космічна Адміністрація не оприлюднила навіть ані кількості, ані імен перших космонавтів, - хоча базована у Гонконґу газета повідомила, що фаворитом для місії був колишній пілот винищувача Янг Лівеї".

У статті йдеться про те, що Сполучені Штати та Радянський Союз - країни, які запустили своїх громадян до космосу першими - провели набагато більше випробувань та пробних запусків, ніж Китай зробив дотепер. Можливо, через це телеканал CCTV - державний мовник - який оголосив спершу про пряму трансляцію, - потім повідомив про отриманий наказ передавати події лише у запису. Газета зазначає:

"Комуністично-партійні лідери дуже зацікавлені в успіху. Витративши величезну суму, - яку не названо, але вважають, що вона дорівнює мільярдам доларів, - на космічну місію з дуже незначними конкретними вигодами, вони не хочуть виправдовувати своє рішення до остаточного національного тріумфу, який задовільнить навіть ті мільйони людей, що живуть менш ніж на долар денно".