Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

"Іракський провідник критикує США за плани розгортання в Іраку турецьких військ" - заголовок в Індепендент супроводжує інтерв'ю з одним з членів Іракської Урядової Ради Махмудом Отманом, який твердить, що подібні рішення, всупереч бажанням Ради, промовисто спростовують твердження Вашингтона і Лондона про те, що дедалі більше влади в Іраку отримують самі іракці:

"Насправді Урядова Рада практично не має владних повноважень. А без реальної влади немає реальної довіри до уряду. Відтак, самі іракці вважатимуть нас маріонетковою адміністрацією."

Прагнучи вивести власні війська з міст Фалуджа і Рамаді, де американці зазнають найвідчутніших втрат внаслідок нападів, США свідомо чи несвідомо ігнорують попередження іракців про те, що головною метою Анкари є придушення впливу курдів в Іраку - єдиної етнічної групи в країні, яка беззастережно привітала американську окупацію, твердить Махмуд Отман, який власне репрезентує курдів в Урядовій Раді:

"Насправді Туреччина прагне стати впливовим гравцем в Іраку. Але у відповідь на згоду надіслати своїх миротворців Анкара вимагає не лише призначення свого представника до складу адміністрації Пола Бремера, але й залучення військ США до боротьби проти повстанців з числа турецьких курдів, які базуються у горах на півночі Іраку".

"Та й в арабських районах країни ще не забули кількох століть османського правління і навряд чи вітатимуть турецьких вояків".

Як пише Індепендент, рішення запросити турецьких миротворців без згоди Урядової Ради Іраку є лише одним з низки важливих ухвал, що ігнорують побажання і поради іракців. Махмуд Отман наводить і такий приклад:

"Адміністрація коаліції під проводом США вирішила надіслати 30 тисяч іракських службовців поліції на навчання до Йорданії. Це коштуватиме мільярд 300 мільйонів доларів. Ми були з цим незгодні, ми казали, що можемо забезпечити таке саме навчання втричі дешевше".

"Але нас ніхто не слухає. Американці просто роблять послугу йорданцям - за наш кошт. Навіщо ж казати, що США надають іракцям на відбудову мільярди доларів, якщо самі іракці не мають права голосу у питанні використання цих коштів?"

Деякі інші провідні діячі Урядової Ради Іраку були менш категоричними. Зокрема, міністр закордонних справ Іраку Хошіар Зебарі, який перебуває у Лондоні, заявив в інтерв'ю Файненшл Таймс, що точка зору Ради залишається важливою і береться до уваги, хоча й визнав, що останнє слово належить адміністрації коаліції.

Що ж до рішення Туреччини, яка у березні відмовила США у використанні своєї території для вторгнення до Іраку, Файненшл Таймс наголошує не лише на політичному аспекті рішення Анкари:

"Прем'єр Ердоган каже, що головна мета - покращити дещо зіпсовані тим рішенням стосунки зі США. Але напевно не другорядним чинником стала і обіцянка Вашингтона надати Анкарі 8 з половиною мільярдів доларів на підтримку її економічної програми, узгодженої з Міжнародним Валютним Фондом."