Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Країни "євроленд" вирішують чи їх об'єднує щось більше як гроші

"Файненшал Таймс" повідомляє про головні проблеми і випробування перед якими постане Римська конференція країн Євросоюзу та країн кандидатів.

Заголовок проголошує, що малі народи Європи виступають проти великих і суперечка йде про розмір Єврокомісії, розподіл голосів при ухваленні рішень та згадку про Бога. Тобто мова йде про те скільки єврокомісарів надсилатиме кожна країна, яку вагу буде мати голос малих та великих країн, і чи варта згадувати у Європейській конституції, що історично Європа згуртувалася на основі християнства. "Файненшал Таймс" пише так:

"Іспанія та Польща за попередньої домовленості у Ніцці отримали майже стільки голосів, як набагато потужніші Німеччина та Франція і не хочуть їх втрачати. Згідно нового проекту євроконституції, рішення мають ухвалюватися так-званою подвійною більшістю, тобто "за" мають проголосувати не лише понад половина країн, але достатня кількість країн, аби репрезентувати більше 60% населення Європи. Варшава та Мадрид також наполягають на відзначенні християнської природи Євросоюзу, проти чого виступає Париж, адже у Франції релігія та держава принципово відокремлені. Нарешті Австрія та Фінляндія очолюють 17 малих держав ЄС, які наполягають на збереженні свого права надсилати своїх комісарів до виконавчого органу ЄС. Навіть якщо глави 25 країн зуміють погодитися, нова конституція стане реальністю лише після ратифікації у парламентах 25 країн".

"Ґардіан" вміщує аналіз присвячений десятій річниці збройного штурму російського парламенту під заголовком "Як Єльцин придушив демократію", де мова йде про нові свідчення про оману завдяки якій Кремлеві вдалося насильно розігнати парламент. Коли у вересні 1993 року Єльцин розпустив парламент та запровадив нову конституцію, що давала йому майже монархічні повноваження, група депутатів з числа комуністів, лібералів та крайньо-правих забарикадувалася у Білому домі:

Владімір Путін успадкував посаду від Боріса Єльцина

"Після десяти днів облоги озброєні прихильники віце-президента Алєксандра Руцкого на чолі з генералом Макашовим пішли на штурм Останкіно і захопили телебачення. Згідно з новими свідченнями, урядові війська, які супроводжували повстанців навмисно дозволили захопити телецентр, аби таким чином Кремль мав виправдання розстріляти з гармат Білий дім. Танкістам сказали, що парламент захопили чеченці, які вішають міліціонерів на ліхтарях. Слідчим прокуратури заборонили звірити кулі знайдені в тілах загиблих демонстрантів з табельною зброєю російських правоохоронців, так само як допитати керівників московської міліції. Після розстрілу парламенту Єльцин розпрощався з демократією, розуміючи, що в разі втрати влади йому загрожує в'язниця. Відтак, сім років по тому, він обрав собі наступника - Владіміра Путіна".

"Таймс" вміщує на першій шпальті аналіз під заголовком - "Пошуки зброї масового знищення посилилися", але інспектори не знайшли свідчень про реальну загрозу, яку буцім-то складав Садам Хусейн. Після того як американські експерти склали доповідь за незадовільними результатами тримісячних досліджень, президент США Джордж Буш потроїв їхній бюджет до одного мільярда доларів. "Таймс" при цьому подає головні моменти експертної доповіді по Іраку:

"Хоча жодної зброої масового знищення не було знайдено, наразі рано вважати що її не було. Пошуки супроводжувалися навмисним приховуванням фактів, знищенням свідчень та залякуванням, але було знайдено достатньо свідчень про наукові розробки зброї масового знищення. Хоча Садам Хусейн не мав програми масштабного виробництва хімічної зброї, в Іраку зберігалися потужності для виробництва біологічної зброї. Встановлено, що режим Садама Хусейна намагався створити ракетоносії далекого радіусу дії всупереч санкціям ООН, а також здобути ядерну зброю. Проте немає жодних свідчень, що режим Садама займався виробництвом такої зброї".

Доповідь експертів американському сенатові стала першим звітом з приводу наявності в Іраку зброї масового знищення, що виголошувалося Вашінгтоном та Лондоном як головна причина превентивної війни з Іраком. Прем'єр-міністр Тоні Блер заявляв, що за свідченнями розвідки немає сумніву про виробництво біологічної та хімічної зброї у Іраку і відтак реальну загрозу. "Таймс" пише далі так:

"Голова групи експертів повідомив сенатові, що повільний прогрес у пошуковій роботі пояснюється низкою факторів. Іракська військова промисловість була розосередженою в просторі та організаційно, багато об'єктів на яких можна було знайти свідчення військових програм були навмисне розграбовані відразу після завершення війни. Багато іракських вчених залишили країну, і їх немає можливості розпитати".