Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Інтернешенел Гералд Трібюн вміщує у середу дві великі статті з нагоди відкриття засідання Світової організації торгівлі в Канкуні. Своїми думками та побажаннями діляться колишній президент Мексики Ернесто Зедільйо і генеральний секретар Організації з економічного співробітництва і розвитку Дональд Джонстон.

Перший розмірковує про перспектики вільної торгівлі в світі взагалі, а другий -- про те, як лібералізація світової торгівлі могла б допомогти найбіднішим країнам світу. Ернесто Зедільйо розпочинає статтю, що називається "В пошуках великого бачення світової торгівлі" із своєрідного попередження:

"Якщо Світова організація торгівлі хоче зберегти свою значущість для розвиткових країн, які пов'язали свої надії з програмою розвитку, ухваленою на попередній зустрічі міністрів у катарськомі місті Доха, - то вона має повернутися до своого ключового завдання: домагатися глобальної вільної торгівлі. Той рівень економічного зростання, якого сподіваються досягти країни, що розвиваються, неможливий без створення значно відкритішої системи міжнародної торгівлі, ніж нинішня."

Колишній президент Мексики на кількох прикладах ілюструє брак поступу на останньому раунді переговорів і невирішеність багатьох ключових проблем, зокрема, найбільшої - сільськогосподарської лібералізації:

"Більшість країн, що розвиваються, неохоче погодилися на новий раунд торговельних переговорів, бо їх переконували, що це єдиний спосіб знайти вирішення болючих для них проблем, особливо - велетенського сільськогосподарського протекціонізму заможних держав. На жаль, реальних переговорів так і не було, бо деякі країни чи групи країн, висуваючи якісь пропозиції чи побажання, рідко виявляють готовність іти на компроміси. Скажімо, ЄС лише в червні оголосив заходи, спрямовані на реформування його суперечливої Спільної сільськогосподарської політики. Минулого місяця Євросоюз і США висунули спільну ініціативу в галузі сільського господарства -- але в кращому разі це буде скромнесеньким кроком, хай і у правильному напрямку".

Як пише далі Ернесто Зедільйо, цілком очевидно, що зустріч міністрів у Канкуні відкривається не за найсприятливіших умов і лише тоді дасть якісь результати, якщо Сполучені Штати і Європейський Союз суттєво поліпшать свої пропозиції, ще більше знизивши загальні обсяги своїх фермерських субсидій. А генеральний секретар Організації з економічної співпраці та розвитку Дональд Джонстон уже в заголовок своєї статті виносить рекомендацію заможним державам:

"Візьміться серйозно за використання торгівлі для того, щоб долати бідність".

Протягом наступних кількох днів у Канкуні, пише пан Джонстон, заможні країни матимуть змогу продемонструвати, чи дійсно вони прагнуть допомогти країнам, що розвиваються позбутися зубожіння:

"Якщо багаті держави змарнують цей шанс, то вони дискредитують як самих себе, так і цілий процес багатосторонньої співпраці. В минулі кілька тижнів досягнуто певного поступу в наданні бідним країнам засадничих медикаментів. Але зберігаються серйозні перешкоди деінде. І найбільша з таких перепон - торгівля продукцією сільського господарства. Якщо заможніші країни скоротять і навіть узагалі скасують свої тарифи та експортні субсидії, це відповідатиме інтересам усіх сторін. Бо дозволивши бідним країнам розширити їхній експорт сільськогосподарської продукції, вони допоможуть мільйонам людей виборсатися з бідності"

Голод у світі викликається не браком харчів, а нерівномірним доступом до продуктів харчування, - пише в Дональд Джонстон у сьогоднішньому числі Інтернешенел Гералд Трібюн. Потрібна стійка, недискримінаційна лібералізація багатосторонньої торгівлі, що будувалася б на чітких, справедливих і дієвих правилах. Автор завершує тим, що всі альтернативи до єдино правильного рішення вже вичерпано - настав час урешті вчинити так, як треба.