Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

В огляді європейської преси за вівторок - велика стаття, присвячена Україні, яку вмістила електронна версія авторитетного польського часопису "Ґазета Виборча".

Війна в Іраку примусила Сполучені Штати, Британію та Росію по-новому визначити їхню політику щодо України. Це величезний шанс для нашого сусіда - пише в підзаголовку автор статті Анджей Еліяш:

"В Іраку під польським командуванням служать біля 1600 українських солдатів - це чи не найкраще свідчення стратегічного партнерства обох держав. Під час нещодавнього візиту в Україну прем'єра Лєшека Міллєра підписано документи щодо залучення Польщі до будівництва польського відрізка нафтопроводу Одеса-Броди-Ґданськ. Це змінює не лише джерела постачання нафти, але й геополітичний устрій в районі Чорного моря та Кавказу."

керівник американської програми розвиткових демократій

Польща не переставала вірити в Україну навіть тоді, коли сама Україна часом починала вагатися...

Брюс Джексон

Крім того, в ході того візиту - веде далі Ґазета Виборча - було підписано угоду про безкоштовні візи для українців в обмін на незапровадження віз для поляків, що суттєво пом'якшить проблеми з перетином кордону для тисяч громадян. Відтак цілком обґрунтованою видається авторові думка, висловлена керівником американського комітету з питань НАТО і програми розвиткових демократій Брюса Джексона в інтерв'ю газеті:

"Польща, а особливо президент Квасьнєвський, заслуговують на величезну похвалу за утримання України в європейській грі. Польща не переставала вірити в Україну навіть тоді, коли сама Україна часом починала вагатися... У Вашингтоні докладають зараз нових зусиль, щоб усвідомити, на якому етапі демократичних перетворень перебуває зараз Україна, а також - як Європейський Союз, НАТО і США могли б ті перетворення прискорити, і з якими інституціями Україна мала б співпрацювати. Відтак на порядку денному постає питання про вступ України до НАТО і, навіть, у дуже віддаленій перспективі - до ЄС".

Потеплішання на лінії Вашингтон-Київ

Ґазета Виборча детально аналізує вдалу зовнішньополітичну тактику Києва, яка дозволила кардинально змінити ставлення офіційного Вашингтона. Вирішальним моментом автор статті називає відрядження на початку іракської війни батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту до Кувейту. Бо завдяки цьому рішенню США зарахували Київ до анти-саддамівської коаліції:

"Відтак настало потеплішання на лінії Вашингтон-Київ, що означало відродження надії на вихід з того глухого кута, у якому Україна опинилася після спалаху кількох гучних скандалів, пов'язаних з президентом Кучмою. Останнім таким скандалом був так званий "кольчужний", який спричинив значне охолодження американо-українських відносин, що проявилося в принизливих для Києва подіях на празькому саміті НАТО. Тож з огляду на це зміна американської політики щодо України стала немов подарунком небес - несподівано і в найскрутнішу хвилину".

Українські стабілізаційні війська підпорядковуються польському командуванню

Американці спробували подолати труднощі своєї політики стосовно України, відокремивши відносини з самою країною від відносин з її президентом -- пише Ґазета Виборча. А іракська криза стала для Києва важливим шансом - зауважує автор, посилаючись на одного з найкращих британських експертів Джеймса Шерра, який назвав "класично українською" політику України щодо Іраку і сказав, що виславши туди своїх солдатів, Київ вирішив три важливі завдання:

"По-перше, Україна в такий спосіб поклала край кольчужному скандалові. По-друге, засвідчила американцям готовність надання своєї допомоги, незважаючи на жодні внутрішньополітичні чи геополітичні обмеження. І по-третє, виразно протиставила політику України політиці Росії".

Трубопровід Одеса-Броди-Ґданськ, який слід вважати пріоритетною інвестицією Польщі

Після детального аналізу зміни зовнішньополітичних позицій Києва завдяки діям в Іраку автор завершує статтю низкою висновків, серед яких - побажання Польщі внести корективи і до політики офіційної Варшави щодо України:

"Вимогою часу є вироблення оновленої концепції польської політики стосовно України. В особі Києва слід вбачати серйозного партнера і важливого гравця на міжнародній арені. А заяви про підтримку євроатлантичних прагнень Києва треба доповнити серйозним підходом до економіки. Мова, головно, про трубопровід Одеса-Броди-Ґданськ, який слід вважати пріоритетною інвестицією Польщі".

А завершується стаття думкою про те, що позаяк успіхи України у використанні нових можливостей залежать від внутрішньополітичної ситуації, то в інтересах Польщі було б використати її можливості, аби не допустити сценарію, за якого нинішній президент подовжив би термін своїх повноважень, призвівши до політичної кризи і знову підштовхнувши Україну до міжнародної ізоляції.