Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Всі європейські видання зусібіч коментують виголошену у неділю промову президента Буша щодо Іраку.

Французька "Ле Монд" пише, що аби мова не йшла про майбутнє Іраку, то лідер ООН Кофі Аннан міг би відчувати певне вдоволення американськими пропозиціями розмістити в країні багатонаціональні сили.

Чи долучиться ООН до Іраку?

Газета зауважує: "Повернення США до Ради Безпеки свідчить про визнання того, що американська адміністрація рішуче відкидала - вищість Об'єднаних Націй як уособлення міжнародної легітимності".

От і зараз, веде далі "Ле Монд", під тиском невпинного насильства в Іраку офіційний Вашингтон пропонує ширшу політичну роль для ООН у Багдаді. Себто те, від чого він раніше категорично відмовлявся.

"Невдача - навіть провал - повоєнного етапу настільки значні, що Білому Дому довелося відмовитися від своїх позицій, які полягали у цілковитій зневазі до ООН. Окупація Іраку стає для Буша і політично, і фінансово нестерпною, що примусило його нарешті визнати: більшість країн вважають легітимним лише мандат ООН".

"Дер Таґесшпіґель": аналіз перспектив

Німецька 'Дер Таґесшпіґель' рішуче береться до аналізу перспектив: газета вважає, що миротворча операція на кшталт тієї, яку розгорнуто в Афганістані, могла би посприяти подоланню поділів Європи довкола Іраку.

'Дер Таґесшпіґель' відзначає, що після зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС минулими вихідними розбіжності так і не вдалося подолати: Франція і Німеччина досі відмовляються брати участь у місії в Іраку.

Кількість загиблих солдатів в Іраку зростає мало не щодня

"Було б бодай якимось поступом, якби хоча б європейські члени Ради Безпеки могли виступити єдиним голосом, - пише "Дер Таґесшпіґель". - Але це навряд чи можливо, бо вони по-різному відреагували на висунуті американцями останні проекти резолюцій ООН щодо Іраку.

Тому компромісом видається "афганська модель", коли б США та Британія відповідали за боротьбу з прихильниками Саддама Хусейна, тоді як миротворчі операції стали б прерогативою ООН і НАТО. За таких умов Шредер і Ширак могли б піти на поступки в питанні Іраку, не зашкодивши собі вдома політично".

"Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ": нічого дивного в відставці Аббаса немає

Не менше від Іраку пишуть європейські газети і про кризу на Близькому Сході, загострення якої, на думку паризької "Ліберасьйон", стало частковим наслідком того, що увага президента Буша зосереджена зараз на іракських подіях.

Німецька "Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ" пише, що нічого дивного у відставці палестинського прем'єра Махмуда Аббаса немає: "З огляду на безнадійність ситуації в Палестині дивним якраз є те, як довго він протримався на своїй посаді.

Махмудові Аббасу ефективно працювати перешкоджала "конкуренція" з Ясером Арафатом, який попри численні помилки залишається ідолом для палестинського руху опору".

Австрійське видання "Ді Прессе" називає відставку палестинського прем'єра "тактичним ходом", який може стати для Ясера Арафата пірровою перемогою: "Бо хоч би кого Арафат призначив на його місце, на думку Аббаса, він буде просто змушений під масованим міжнародним тиском надати тій людині бодай частину тих додаткових повноважень, яких вимагав для себе Аббас".

"Таймс": Менше макаронів!

І, нарешті, лондонська "Таймс" висловлює сумніви в тому, що ініціатива італійського уряду заохотити італійців споживати менше макаронних виробів матиме бодай якийсь результат:

"Міністр охорони здоров'я Італії Джіроламо Сіркія попередив, що понад третина всіх італійських дітей потерпають від надмірної ваги, і закликав утримуватися від ласування любими італійцям макаронами.

Тож не дивно, що більшість італійців відреагували з обуренням. Синьйора міністра, який виступає також і проти паління та випивання, обзивають нетерпимим занудою".

З таким окресленням британська газета охоче погоджується, зауважуючи наприкінці, що якщо міністрові вдасться запровадити його здоровіші порядки, то перед брюссельськими бюрократами невдовзі виросте макаронна гора, тоді як сама Італія втратить свою почесну першість кулінарного раю.