Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Яскраві образи з західного Лондона

Перші шпальти багатьох британських видань об'єднує сьогодні одне: барвисті, яскраві фото екстравагантних костюмів учасників карнавалу Нотінґ-Гілл, перший день якого прокотився вулицями цього західного району британської столиці.

А поміж політичними британськими темами перед знову веде розслідування комісії лорда Гаттона, що стосується обставин смерті урядового експерта зі зброї масового знищення Девіда Келлі. Нагадаємо, його ім'я було оприлюднене в якості джерела повідомлень журналіста Бі-Бі-Сі Ендрю Ґілліґана, критичних щодо уряду та його так званого "іракського досьє". Опинившися у центрі уваги, він, як вважають, покінчив із собою.

Оприлюднені документи

І ось тепер, заслухавши багатьох високопосадовців та журналістів, розслідування лорда Гаттона оприлюднило близько 900 документів, які за інших обставин залишалися б секретними ще протягом довгого часу. Кожен британський часопис зробив з оприлюдненого свої висновки. Ось що пише на першій шпальті "Файненшл Таймз":

"Тоні Блер рекомендував, аби заяву про те, що Саддам Хусейн може виготовити імпровізований ядерний пристрій протягом кількох місяців, залишили в досьє, - всього за кілька днів перед його оприлюдненням. Вимогу прем'єр-міністра відкинув Джон Скарлетт - голова Об'єднаного Розвідувального Комітету, бо таку заяву не підтверджували жодні розвідувальні дані. Свідоцтво про втручання пана Блера може зашкодити уряду, який завжди заперечував заяви про надання досьє "пікантності".

У центрі уваги - Алістер Кемпбелл

Тим часом інші видання фокусуються на ролі у діяльності уряду - і в цій історії, зокрема, - Елітера Кемпбелла, директора із зовнішніх зв"язків апарату прем'єр-міністра. "Дейлі Телеґраф" вказує, що він теж наполягав на включенні деяких положень до досьє. Однак видання іде далі, називаючи одну зі статей:

"Лист показує те, наскільки Блер покладається на перо Кемпбелла"

Мова йде про лист, де пан Кемпбелл докладно радив прем'єрові, як саме тому треба поводитись і що варто говорити під час вдповідей на запитання у парламенті наступного дня. Тим часом "Ґардіан" виносить з оприлюднених паперів і те, що, здається, напряму стосується теми розслідування: долі Девіда Келлі.

"Тоні Блер був глибоко занурений до розробки стратегії, яка завершилася прибранням доктора Келлі, інспектора з озброєнь, який пізніше вчинив самогубство. Рівень участі пана Блера виявляють сотні зазвичай секретних документів, що їх оприлюднено протягом вихідних внаслідок розслідування лорда Гаттона. Документи виявляють те, наскільки нав'язливо керівників уряду переслідувала ця справа, тоді як було переслано сотні е-мейлів та проведено зустрічей, присвячених подробицям того, як повестися з доктором Келлі", - пише "Ґардіан".

Увага на Росії

Ще в одному своєму матеріалі, видання висвітлює контроверсію, пов'язану з планами розробки нафти та газу на російському Сахаліні. Цей проект, очолюваний британсько-голандською компанією "Шелл", поставила у центр уваги загибель губернатора Сахаліну Ігоря Фархутдінова. Однак у самому проекті, як вважають екологи, закладено потенціал ще однієї катастрофи - екологічної, пише "Ґардіан":

"Московські політики та нафтовики вже рахують час до завершення проекту в 2007 році. Однак екологи критикують "дурне", як вони кажуть, рішення прокласти нафтову трубу під землею через активний сейсмічний зсув у регіоні, який багато хто вважає унікальним морським заповідником".

Цю саму тему піднімає і "Файненшл Таймз".

А на іншій шпальті вона вміщує перший з п'яти матеріалів, присвячених російським олігархам. У цьому йдеться про загальну зміну їхньої ролі протягом останніх п'яти років, що минули з часу дефолту.

"FT" пише, що російські олігархи завжди пов'язані з владою

"Влітку 1998 року з десяток російських бізнесменів були на вершині своєї могутності, контролюючи понад половину національної економіки через свої компанії та маючи неймовірний вплив на урядову політику. Через п'ять років, двоє перебувають у вигнанні, троє - зникли з поля зору, одного випхали на пенсію, а більшість інших мають зменшити свої поза-корпоративні амбіції."

Автор пов'язує ці зміни зі стилем правління теперішнього президента Росії. Втім, вказує він, так звані "олігархи" і отримали свої статки та владу завдяки тісним зв"язкам з владою державною. І в цьому - небагато що змінилося:

"Тоді як тактика олігархів, а подекуди і їхня ідентичність, змінилася, - їхній вплив і сьогодні лишається диспропорційним", - пише "Файненшл Таймз".

Зіпсований телефон?

Ну а "Таймз" оглядає наслідки телефонної зміни: по 47 роках служби, телефонний довідковий номер 192 (який для британців так само звичний, як і 09 для колишнього Радянського Союзу) замінили на низку номерів, що починаються на 118. Наслідки першого дня змін, пише "Таймз", були катастрофічними:

"Одній жінці, яка задзвонила за розрекламованим 118-118 і попросила бібліотеку Бодліан у Оксфорді, дали номер відділення книгарні "Бордерз" у Лондоні. Іншу, яка хотіла задзвонити до свого місцевого супермаркету мережі "Вейтроуз", з"єднали з штаб-квартирою цієї мережі. А один з тих, хто задзвонив на 118-099 і попросив Букінгемський палац, був дуже здивований, почувши у відповідь голос з американською вимовою: "Це - де, в Букінгемі?"