Росія, хакери і Білий дім - іноземна преса

Що може стати "черговою розмінною монетою" Кремля у відносинах із Заходом, чому американці не поспішали оприлюднювати інформацію про те, хто здійснив кібератаку на їхні партії, чи можна померти під праці понаднормово? Про це та більше в огляді іноземних ЗМІ.

"Чергова розмінна монета" Кремля

Заклики Росії до США щодо скасування санкцій та акту Магнітського, а також згортання розширення НАТО, виглядають як "вимоги захоплювача заручників", каже Economist. Так видання коментує заяву Москви про призупинення дії угоди зі США про утилізацію плутонію.

"Цей крок нагадує про те, що на відміну від США, Росія може розкидатися аргументами з ядерним підтекстом, коли справи не йдуть так, як вона хоче", - каже Economist.

За словами голови Російської ради з міжнародних справ Андрія Кортунова, останні дії Кремля слугують сигналом до наступника президента США Барака Обами, адже зараз "Росія не планує серйозно співпрацювати зі США".

Ці заяви президента Росії Володимира Путіна варто сприймати скоріше як "перелік побажань" для наступної адміністрації Білого дому, зазначає видання.

Economist підкреслює, що готовність Москви застосувати свою ядерну силу у політичних цілях виглядає "тривожно". Видання нагадує, що через рік після анексії Криму Кремль заявив, що готовий розмістити там ядерну зброю.

Врешті-решт, небезпека призупинення дії угоди щодо плутонію між Росією та США полягає не так у загрозі залишити значний його надлишок, як у демонстрації того, що Кремль вважає ядерну безпеку "черговою розмінною монетою".

Росія, хакери та Білий дім

Американській розвідці стало відомо про те, що саме російські хакери здійснили кібератаки на американські політичні партії декілька тижнів тому, проте високопосадовці у США не поспішали оприлюднювати цю інформацію з ряду причин, пише Washington Post.

Певна кількість людей у Білому Домі була занепокоєна тим, що ця заява "заполітизує" це питання за лічені тижні до виборів.

Вони також переймалися реакцією Кремля та не хотіли розкривати засекречені методи отримання чутливої інформації, каже газета.

Тож тепер до переліку "країн-ворогів" США у кіберпросторі, серед яких Китай, Іран та Північна Корея, додалася і Росія. Проте, на відміну від перших трьох, проти останньої досі не вживали заходів "стримування", підкреслює видання.

Washington Post зазначає, що у США є безліч інструментів для впливу на Кремль. Проте наразі невідомо, які з них Вашингтон може застосувати. Одні кажуть, що має втрутитися Пентагон, інші ж вважають, що без "колективної відповіді" із залученням партнерів у Європі не обійтися.

"Найкращий спосіб дати відсіч – це залучити міжнародну спільноту та дати зрозуміти росіянам, що за останні спроби кібер-агресії проти інших доведеться платити", - цитує газета американського політика-демократа Адама Шиффа.

Вибори у Грузії: "об'єднатися проти Росії"

Понад 200 політичних партій об'єдналися проти Росії у розколотій Грузії. Під таким заголовком New York Times публікує статтю, присвячену парламентським виборам у країні, що відбуваються сьогодні.

Видання описує країну як "енергійну, проте глибоко розколоту" демократію.

"Але те, що колись було одним із найбільших питань, яке найзапекліше обговорювалися, а саме, чи має Грузія брати курс на Росію чи Захід, майже повністю відсутнє у політичному дискурсі напередодні виборів", - зазначає газета.

Попри те, що згідно з результатами опитувань, кількість тих, хто підтримує проєвропейський курс Грузії, зменшується, жодна з партій чи політиків відкрито не закликали до зближення з Москвою, каже видання.

Причина, окрім поведінки самих грузинських політиків, може бути і в діях Москви, вважають експерти.

Так, за словами професора Тбіліського державного університету Гіоргі Гогсадзе, економічні труднощі, які зараз переживає Росія, послабили її інтерес у спробах вплинути на грузинську внутрішню політику.

Окрім цього, Росія "знає, що ми ніколи не станемо членами НАТО, тож їх цілком влаштовує ця ситуація", додає він.

Померти від понаднормової праці

Про феномен смертності від надмірної завантаженості на роботі, який почав поширюватися у Японії, пише Daily Telegraph.

За результатами першого офіційного розслідування щодо явища під назвою "каросі" стало відомо, що приблизно у чверті японських компаній співробітники працюють понаднормово 80 годин щомісяця. Серед опитаних 23 % зізналися, що таке явище є "нормою", повідомляє видання.

Згідно зі статистикою міністерства охорони здоров'я Японії, за рік у країні 93 людини здійснили або намагалися здійснити самогубство через надмірну завантаженість роботою. А японська поліція каже, що таких випадків може бути більше 2000.

Державна статистика також показує, що кількість судових справ через "каросі" стрімко зросла. Так, протягом 2015 року було зареєстровано 1456 таких випадків, у той час як приблизно така сама кількість була характерною для періоду між 2004 та 2008 роками.

У 2014 році у країні ввели закон, що зобов'язує владу вживати заходів для попередження випадків самогубства та смерті від понаднормової праці. Проте на практиці цього досягти важко, адже з компаній навіть не стягують штрафи за порушення норми, зазначає газета.

Традиція працювати понаднормово поширилася в японських корпораціях на початку 90-х під час економічної кризи в країні.

Тоді трудові спілки підписали контракти з компаніями, згідно з якими для співробітників не існує законно встановлених робочих годин, підсумовує Daily Telegraph.