Іноземні ЗМІ: українські вибори стануть лакмусовим папірцем демократії

Швейцарське видання "Neue Zurcher Zeitung" називає парламентські вибори в Україні "лакмусовим папірцем демократії"

У суботу, 22 вересня, іноземна преса розмірковує про виборчі ходи української влади, розповідає про спірні моменти зведення меморіалу жертвам голодомору в Американській столиці та застерігає російську владу про ризик гри в закон.

• Клацнути Лакмусовий папірець демократії
• Клацнути Резонансний меморіал голодомору
• Клацнути Ризик законів "страху і ненависті"

Лакмусовий папірець демократії

Швейцарське видання "Neue Zurcher Zeitung" аналізує стратегію української влади для забезпечення перемоги на жовтневих парламентських виборах, які автор вважає "лакмусовим папірцем демократії".

Газета пише, що на рівні політичних декларацій може видатися, що "все в маслі", адже українські політичні лідери, від президента Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова до ключових осіб правлячої Партії регіонів в один голос запевняють, що майбутні вибори будуть справедливими та прозорими. Втім, "цільовою аудиторією" таких обіцянок є насамперед представники Європейського союзу, для яких демократичні вибори є ключовою вимогою для подальшого зближення Києва та Брюсселя. Втім, зважаючи на негативний досвід політичних маніпуляцій під час проведення місцевих виборів два роки тому та на спосіб керування державою президента Януковича, автор рекомендує ставитися до прокламацій правлячої Партії регіонів "з обережністю".

Оскільки Україна знаходиться "під пильним наглядом" міжнародної спільноти, Партія регіонів стоїть перед проблемою: як перемогти на виборах, не вдаючись до відкритих маніпуляцій? Серед кроків здійснених владою для досягнення цієї мети автор називає повернення до змішаної пропорційно-мажоритарної виборчої системи з партійними списками та одномандатними округами, яка практикувалася за часів колишнього "авторитарного" президента Леоніда Кучми. На думку експертів, одномандатні округи надають владі більше можливостей для цільового розподілу державних коштів для того, аби купити голоси.

Аби зменшити шанси опозиції на перемогу у жовтні, не вдаючись до шахрайства на виборчих ділянках та при підрахунку голосів, влада також не нехтує тиском на незалежні мас-медіа, додає газета. На думку видання, "продажна журналістика, яка займається проституцією в політичних цілях, широко поширена" в Україні.

"Професійна етика в деяких редакціях є такою ж скромною, як і операційний бюджет", - додає автор. На такому тлі видання особливо переймається долею телеканалу ТВi, проблеми якого множаться з наближенням виборів.

Зміни виборчого законодавства та тиск на медіа лише підривають довіру західних партнерів до численних та "порожніх" обіцянок демократичних реформ та виборів, які з такою легкістю роздає Янукович, пише видання.

"Збереження влади є першим пріоритетом у його тугій вертикально організованій і все більш авторитарній державі", - зазначається у матеріалі. Тому зближення Києва та Брюсселя відбудеться лише тоді, коли Європейський союз змириться з Януковичем та з його "гарними етикетками без демократичного змісту", резюмує автор.

Резонансний меморіал голодомору

Американська "Washington Post" розмірковує, чому пам’ятник жертвам голодомору 1932-33 в Україні, який заплановано звести у Вашингтоні, може перетворитися на резонансну справу.

Плани на побудову меморіалу виникли після того, як до влади в Україні прийшов Віктор Ющенко, якого автор вважає "палким прихильником українського націоналізму". Колишній президент прагнув переконати світ, що події 1932-33 років були організованим геноцидом українського народу.

На відміну від Ющенка, який прийняв закони, що зробили нелегальним заперечувати, що голодомор був геноцидом, Янукович сказав Раді Європи, що "визнати голодомор актом геноциду проти одного народу було б неправильно і несправедливо"

У 2005 році, нагадує видання, "риторичний клімат у Сполучених Штатах був чутливим до думки, що свобода поширювалась, демократія просувалася, і що Сполучені Штати вигравали багатовіковий геополітичний спір про самоврядування і права людини". Тому Американці погодилися на меморіал з надписом "Голодомор-геноцид в Україні: У пам’ять про мільйони невинних жертв штучного голоду в Україні, розробленого та влаштованого тоталітарним режимом Сталіна".

Після того, як до влади в Україні у 2010 прийшов Віктор Янукович, посилання на інформацію про голодомор 1932-33 було видалено з президентського сайту. На відміну від Ющенка, який прийняв закони, що зробили нелегальним заперечувати, що голодомор був геноцидом, Янукович сказав Раді Європи, що "визнати голодомор актом геноциду проти одного народу було б неправильно і несправедливо".

Не зважаючи на таку позицію теперішньої влади, яка, за словами автора, "вороже ставиться до самої ідеї голодомору", офіційний Київ не скасував плани на меморіал у Вашингтоні. Тому, на думку автора, пам’ятник представляє "помітний, якщо не безпрецедентний приклад, коли нестійкий іноземний уряд з демократичним дефіцитом бере відповідальність за увіковічення події", про яку самі українці мають неоднозначну думку.

Ризик законів "страху і ненависті"

Про "страх і ненависть" у російській політиці розмірковує на своїх шпальтах британське видання "Economist".

Автор розповідає, що для поколінь російських лідерів закон швидше за все слугує інструментом державної влади, аніж засобом обмеження її зловживання. Президент Володимир Путін та його радники, здається, теж не нехтують цією стратегією задля зміцнення свого контролю над державою.

На практиці це означає, що законодавство може бути використано вибірково проти політичних опонентів, додає видання. І нещодавнє позбавлення опозиційного депутата Генадія Гудкова депутатського мандату за порушення закону, який забороняє народним обранцям отримувати прибутки від приватного бізнесу, – яскравий приклад цьому.

Опозиційного депутата Росії Генадія Гудкова позбавили депутатського мандату за порушення закону, який забороняє народним обранцям отримувати прибутки від приватного бізнесу

Сам Гудков розповідає, що в Росії можна не тільки "перекручувати закон, як зручно", але й робити це "без наслідків".

Низка нещодавно прийнятих "репресивних" законів, які підвищили штрафи за несанкціоновані демонстрації та зобов’язали неурядові організації, які фінансуються з-за кордону, реєструватися як "іноземні агенти", також дають автору привід думати, що російський уряд намагається загнати опозицію та її прибічників у стан "постійної законної небезпеки".

"Це відчуття непрозорості і непроникності" слугує на користь владної верхівки, вважає видання. Та небезпека використання закону для вирішення короткострокових політичних завдань полягає в тому, що виникає ризик прецеденту. Навіть якщо правові санкції накладаються суб’єктивно, в майбутньому вони можуть бути застосованими не тільки до опозиції, але й до прибічників влади. Тому, пояснює Гудков, "існує багато страху", бо "багато людей прийшли в Думу, щоб захистити свій бізнес".

Огляд підготувала Аліна Захарчук,

Служба Моніторингу ВВС