Законопроект про наклеп в огляді преси: мовчання або золото

Українська преса активно обговорює законопроект про наклеп

Відповідь журналістів на законопроект про наклеп, життя українських заробітчан в Італії, ГМО та 30-річчя смайликів - такі теми української преси у четвер, 20 вересня.

• Клацнути Відповідь на наклеп
• Клацнути Мовчання або золото
• Клацнути 1300 євро за українських доглядальниць
• Клацнути Країна зерна, води і ГМО?
• Клацнути 30 років смайликам

Відповідь на наклеп

Українські журналісти вимагали відкликати з парламенту скандальний законопроект про кримінальну відповідальність за наклеп на засіданні у середу міжвідомчої групи з аналізу дотримання законодавства в галузі свободи слова, пише бізнес-видання " Клацнути Коммерсантъ Украина".

На засідання прийшли понад 30 працівників телеканалів, інформагенцій, газет та інтернет-видань. На думку журналістів, норми законопроекту, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні, порушують свободу слова в Україні.

Автор законопроекту Віталій Журавський сказав, що законопроект враховує досвід Німеччини, Австрії, Польщі та Франції.

"Наклепи, поширювані деякими безвідповідальними журналістами й ЗМІ, можуть спотворити чесний вибір громадян [під час виборів] 28 жовтня", - сказав пан Журавський.

Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар сказала у відповідь, що ці норми давно не використовуються у європейському законодавстві.

"Ухвалити закон перед виборами означає заборонити будь-яку критику влади", - сказала пані Сюмар.

"Враховуючи корупцію, яка панує в судах, простий громадянин, який висловлює свою позицію, блогер, кореспондент стають беззахисними перед тим, у кого є гроші і вплив на суди", - сказала шеф-редактор інтернет-порталу "Телекритика" Наталя Лігачова.

Члени робочої групи ухвалили звернення до депутатів з проханням зняти документ з розгляду, підсумувала газета.

Мовчання або золото

Через розмиті формулювання в законопроекті про наклеп будь-яку людину можна притягти до кримінальної відповідальності, пише газета "Комсомольская правда в Украине". Як казав червоний комісар Фурманов, була б людина, а стаття знайдеться, іронізує видання.

"В законопроекті наклепом називається свідомо неправдива інформація про людину, - каже юрист Дмитро Євдокимов. - Тобто перш ніж покарати, треба довести, що наклепник знав, що він оприлюднює неправдиву інформацію. А довести це практично неможливо. Це означає, що цю норму будуть трактувати в широкому сенсі".

А отже, будь-яке негативне висловлювання про чиновника або політика може стати предметом розгляду в суді, і чиновнику не доведеться доводити свою невинність - варто лише піддати сумніву свідоцтво відповідача, вважає видання.

Єдині, кому законопроект залишає право поливати брудом один одного й інших людей, - це народні депутати, бо вони захищені депутатським мандатом і їх практично неможливо притягти до суду, пише "Комсомольская правда в Украине".

1300 євро за українських доглядальниць

Українці продовжують їхати до Європи в пошуках роботи, незважаючи на кризу й ріст безробіття в європейських країнах, пише газета "Сегодня".

За кордоном, пише газета, працює приблизно третина працездатного населення України - майже 6,5 мільйонів людей. За кількістю емігрантів Україна - третя у світі. Щорічно українські заробітчани надсилають додому з-за кордону від 5 млрд до 12 млрд євро. Найактивніший постачальник робочої сили - Західна Україна.

Найбільше українців працює в Італії - майже 700 тисяч. Нещодавно в країні розпочався "місячник" з легалізації мігрантів, якого давно чекали. Щоденно майже півтисячі українців подають заявки на легалізацію, пише видання.

Легалізуватися можуть ті, хто приїхав не пізніше 2011-го року і знайшов роботу. Роботодавець має заповнити анкету в інтернеті й заплатити майже 1300 євро плюс податки

"Тут навіть під час кризи краще, ніж в Україні, де з роботою зовсім погано, - каже львів'янка Оксана. - Середній заробіток в Італії - 600-800 євро. Влаштовуються головним чином "наймичками" - доглядальницями й прибиральницями".

Жінкам легше влаштуватися на роботу, ніж чоловікам, які йдуть працювати на будівельні майданчики, додає пані Оксана.

Країна зерна, води і ГМО?

Те, що українці офіційно їстимуть модифіковану їжу - це, на думку науковців, лише питання часу, пише газета "День".

Вчені вже 2017-го року прогнозують Україні понад 80 млн тонн врожаю зернових, проте, щоб досягти такого результату, треба вкласти щонайменше 270 мільярдів гривень, 220 з яких пішло б лише на купівлю нової техніки. Крім того, аграріям не вистачає засобів захисту рослин й добрив: в Україні кожен четвертий гектар взагалі не підживлюється.

На думку деяких вчених, розмови про шкідливість ГМО - це лише плоди боротьби за ринок виробників не менш шкідливих для людей засобів захисту рослин. Щоб залишатися конкурентоспроможними, українським зерновиробникам треба переходити на культури з ГМО, яким не потрібні засоби захисту рослин, бо шкідники їх не їдять, кажуть вони.

На думку видання, є також інші інструменти підвищення конкурентоспроможності - наприклад, енергозберігаючі й альтернативні технології, які допомагають закордонним аграріям повністю забезпечувати себе енергією з відходів власного виробництва.

30 років смайликам

Популярному в усьму світі "смайлику" в середу виповнилося 30 років, пише газета "Україна Молода". Вважається, що першим в інтернет-повідомленні його використав Скотт Фалман, професор комп'ютерної школи американського університету Карнегі Меллона у Піттсбургу.

У 1982 році під час листування зі співробітниками університету пан Фалман запропонував використовувати емоційний символ у вигляді двокрапки, тире та дужки, що нагадують зображення людського обличчя, :-)

Ідея сподобалася співробітникам, а з часом широко розповсюдилася в усьому світі, пише видання.

Огляд підготувала Наталя Наздравецька, Служба моніторингу ВВС.