Чого прагне Росія і як має реагувати Захід: думки західної преси

Провідні західні видання розмірковують, що насправді стоїть за стягуванням російських військ до кордонів України.

Що задумав Путін?

"Путін знову погрожує війною з Україною. Захід має бути готовим відповісти" - з таким заголовком вийшла редакційна колонка у Washington Post.

Видання вважає, що загострення ситуації з Україною - це "знайома тактика відвертання уваги". Путін намагається відвернути увагу російського суспільства, де зростає невдоволення через стагнацію в економіці та неефективність реакції на пандемію коронавірусу.

Кремлівська "машина пропаганди" очікувано зображує Україну агресором і попереджає, що війна "зруйнує Україну", як заявив глава російського МЗС Сергій Лавров.

Російські та українські аналітики сумніваються, що Путін справді готується почати війну, але повністю виключати це не можна, пише видання.

"Можливо, він прагне швидко розбити носа українським силам, після чого він міг би вимагати політичних поступок від пана Зеленського в обмін на нове припинення вогню. Також він може сподіватися підірвати спроби пана Байдена відбудувати наново відносини Європи та США шляхом загострення трансатлантичних розбіжностей через Україну", - вважає Washington Post.

Західні уряди сподіваються, що їхній дипломатичний гнів стримає Путіна, але вони мають бути готовими на випадок, якщо це не спрацює, застерігає газета, закликаючи допомогти Україні військовою технікою у разі російського нападу.

"А ще у західних урядів мають бути напоготові свіжі санкції: зокрема будь-яка агресія має покласти край і без того суперечливому газовому трубопроводу "Північний потік-2" між Росією та Німеччиною", - зазначає видання.

Блеф чи реальна загроза?

Судячи з наявної інформації, Росія ще не мобілізувала сили, необхідні для найгіршого сценарію - вторгнення через добре укріплені позиції. З іншого боку, вона точно зібрала засоби, достатні для того, щоб завдати серйозної шкоди, пише Independent.

Менш зрозумілим є чи справді Кремль має чітку військову мету або ж використовує демонстрацію сили як засіб для підкріплення дипломатичних зусиль.

Зрештою, ескалація не відбулася в політичному вакуумі, а почалася тоді, коли вороже налаштований президент США вочевидь готується накласти нові санкції, а відносини з Україною значно погіршилися, пише видання.

На думку колишнього російського дипломата Володимира Фролова, ситуація схожа на "операцію з примусу до Мінських угод" - торги, які мають схилити Україну та західних партнерів застосувати Мінські угоди на умовах Росії.

"Сили великі і досить серйозні, щоб зробити щось негарне, якщо потрібно", - застерігає експерт.

Більшість у Києві поки що, здається, вважає це психологічною ескалацією та блефом, пише видання.

"Ми розуміємо, що це про торги за допомогою шантажу, одна сторона лякає іншу, - цитує Independent українського політолога Володимира Фесенко. - Звісно, в таких іграх завжди є ризик, як показав початок Першої світової війни", - каже експерт.

Російське "брязкання зброєю" в регіоні не є чимсь незвичним, але масштаб поточних військових маневрів змусив українських посадовців говорити про можливе масштабне вторгнення, пише Telegraph.

"Ми не бачили такого значного нарощування сили з 2015 року. Це геть не схоже на військові навчання", - цитує видання засновника Conflict Intelligence Team Руслана Левієва.

Він каже, що на відміну від 2014 та 2015 років цього разу Росія показово хизується своїми військами. Через це Левієв схильний вважати, що головна мета нарощування сили - залякати Україну, а не підготувати справжнє вторгнення.

"Практично виникає відчуття, що міністерство оборони [Росії] хоче, щоб це все побачили і зафільмували, аби люди в Україні отримали це послання", - каже розслідувач.

Майкл Кофман, дослідник з питань російської армії з Інституту Кеннана, зазначив, що Москва, як видається, "використовує військову силу, намагаючись здійснити політичний тиск на Україну і водночас дати сигнал українським партнерам на Заході", зокрема в питанні виконання Мінських угод.

Чи вплине загострення на "Північний потік-2"?

На тлі загострення ситуації віцепрем'єр-міністр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков у колонці у Wall Street Journal закликав "відмовити "Північному потоку-2" раз і назавжди".

"На відміну від нападу на Крим, який став несподіванкою, завершення трубопроводу матиме цілком передбачувані наслідки для нашої національної безпеки. Україна буде безповоротно ослабленою, щойно у Росії з'явиться нове пряме газове сполучення з Німеччиною", пише Резніков.

Трубопроводи "Північний потік-1" і "Турецький потік" вже функціонують, а "Північний потік-2" замкне кільце навколо України, Польщі та країн Балтії, відокремивши нашу енергобезпеку від Західної Європи, зауважує міністр.

"Кремль неодноразово демонстрував бажання використовувати торгівлю енергією для досягнення власних геополітичних амбіцій. Тож для Європи буде нерозумним, якщо не безрозсудним, підвищити свою залежність від "Газпрому" і надати Москві прямий контроль над тим, яким країнам постачати газ, а яким можна відрізати", - пише Резніков.

Він стверджує, що можливості газопроводів, які вже існують, на понад 50% перевищують поточний обсяг використання російського газу в Євросоюзі, тож у Німеччини немає комерційної потреби в додатковому трубопроводі.

"Президент Байден правильно назвав цей трубопровід "поганою угодою для Європи"… Ми маємо об'єднатися і відмовити "Північному потоку-2" раз і назавжди", - закликав міністр.

Тим часом газета Times пише, що США збільшують тиск на Німеччину, щоб припинити будівництво газопроводу з Росії, намагаючись не дати Кремлю отримати фінансовий та геополітичний тріумф.

Адміністрація президента США Джо Байдена планує призначити спеціального представника, який займатиметься переговорами про припинення будівництва "Північного потоку-2", після того, як Німеччину не вдалося примусити облишити проєкт.

За інформацією видання, цим представником може стати Амос Гохштейн, колишній спецпосланник з питань міжнародної енергетики в адміністрації президента Барака Обами, який до 2020 року був членом наглядової ради "Нафтогазу".

США побоюються, що другий газопровід зробить Європу надто залежною від Росії у своїх енергетичних потребах, а також завадить зусиллям Заходу протистояти альянсу Росії та Китаю.

Водночас США намагається не відштовхнути Німеччину після чотирьох років погіршення відносин за часів президента Дональда Трампа, пише Times.

Огляд підготувала Ганна Чорноус, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!