Огляд ЗМІ: вибухова книжка про "внутрішню кухню" Білого дому

Автор фото, Getty Images
"Вибухова" книжка про лаштунки адміністрації Дональда Трампа і самооцінка дітей у соцмережах - в огляді іноземних видань від 4 січня:
- Трамп посварився зі своїм колишнім радником Стівом Бенноном.
- Манафорт позивається проти спецпрокурора.
- Діти потребують "лайків" у соцмережах, кажуть психологи.
"Книга Пандори"
На перші сторінки американської та британської преси сьогодні потрапила сварка між президентом Трампом і його колишнім радником Стівом Бенноном. А посварилися вони, зокрема, через публікацію нової книжки про "внутрішню кухню" Білого дому.
Книжка Майкла Вулффа із сенсаційними подробями з життя Трампа написана, зокрема й зі слів Беннона. Вийти вона має 9 січня.
Трамп заявив, що "Беннон разом із посадою втратив глузд". На думку New York Times, це показує, що президент "розлючений і обурений".
За даними видання, Трампа довго відмовляли від нападок на екс-помічника, але той "перетнув межу", звинувативши сина президента в зраді.
Закиди про "зрадницькі" контакти між Дональдом Трампом-молодшим і росіянами також потрапили на обкладинку британської Guardian.
Тим часом Washington Post закликає обережно ставитися до книжки, в якій містяться звинувачення Беннона, оскільки її автор - "провокатор і людина, відома участю у контроверсійних медіасуперечках".
До того ж, додає видання, його й раніше звинувачували не тільки у "переосмисленні" сцен, а й у "повному вигадуванні" їх.
The Times називає книгу "вибуховою" і публікує витяги з неї.
Зокрема там сказано, що Тоні Блер ділився "жирними чутками" з помічниками Трампа про те, що за ними, можливо, стежила британська розвідка перед виборами.
Втім, додає газета, Блер заперечив і цю інформацію, і припущення, що він таким чином намагався отримати пост радника з питань Близького Сходу.
Манафорт проти Мюллера

Автор фото, Getty Images
Пол Манафорт, екс-керівник компанії Трампа, подав позив проти спецпрокурора Роберта Мюллера, вимагаючи обмежити його повноваження.
The New York Times вважає це "наступним кроком республіканців з метою дискредитувати розслідування" щодо імовірного втручання Росії в американські вибори.
За словами газети, Манафорт вдався до цього "незвичайного кроку" на тлі зусиль Трампа зобразити слідство як "політично мотивоване полювання на відьом", яка шкодить його президентству і репутації країни.
Юристи Трампа радили йому не критикувати Мюллера напряму, адже той - екс-директор ФБР із бездоганною репутацією, нагадує видання.
"Втім, після того, як чотирьом колишнім помічникам Трампа висунули звинувачення, а слідству кінця не видно, деякі союзники Трампа посилили напади [на Мюллера]", - йдеться в статті.
Основним закидом прихильників Трампа є те, що "висунуті звинувачення не відповідають на головне питання слідства" щодо втручання Росії у вибори та можливої участі в цьому близького оточення Трампа.
Потреба у "лайках"

Автор фото, Getty Images
Діти починають оцінювати себе залежно від свого статусу в соцмережах у 10 років, пише Daily Mail із посиланням на масштабне дослідження, проведене серед дітей 8-12 років.
Їхня самооцінка нерідко залежить від рівня онлайн-підтримки та кількості "лайків" до їхніх дописів. Інколи діти навіть змінюють поведінку в реальному житті, аби підвищити свій статус в інтернеті.
Серед найпопулярніших у дітей мереж - Snapchat, WhatsApp та Instagram, попри те, що у всіх трьох мінімальний допустимий вік користувачів становить 13 років.
Під час опитування діти зізнавалися, що планують маршрути прогулянок з урахуванням потенційно вдалих місць для фотографування, а потім вимагають у своїх друзів або "друзів друзів", аби ті вподобали їхні дописи.
"Діти віком від 8 до 10 років "починали почуватися щасливими", коли інші "лайкали" їхні дописи. Однак представники вікової групи від 10 до 12 "переймалися тим, скільки людей вподобали їхні дописи", що свідчить про "потребу" у соціальному визнанні, яка лише зростає із віком", - пише видання.
Газета нагадує, що раніше занепокоєння щодо впливу соцмереж на мозок дітей висловлював екс-президент Facebook Шон Паркер.
Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС










