Washington Post: США "заморозили" озброєння України

Читайте в огляді західної преси у понеділок:

Зброя для України на паузі

США поставили на паузу питання озброєння України, пише оглядач Washington Post Джош Рогін.

Автор зазначає, що після кількох місяців перемовин та консультацій адміністрація президента Дональда Трампа повернулася до політики Барака Обами "відмовляти Києву у тому, чого він потребує, щоб відбити російську агресію".

Це посилює сумніви щодо готовності американського президента виступити проти свого російського колеги Володимира Путіна, додає пан Рогін.

"В адміністрації Обами були занепокоєні тим, що збільшення військової допомоги для України загальмує дипломатичний прогрес та може загострити кризу, спричинену паном Путіним", - пише оглядач видання.

Окрім "підкріплення своїх сил" у східній Україні, Москва "спрямовує зусилля на розповсюдження дипломатичної та суспільної пропаганди" як в Україні, так і за її межами, додає автор.

Окрім цього, Кремль прагне розмістити на українській території миротворців, щоб у такий спосіб "зміцнити позиції повстанців, яких підтримує Росія".

В адміністрації ж Трампа віддають перевагу відновленню Мінського процесу, який передбачає дотримання режиму припинення вогню, виведення важкого озброєння з України та повагу до державного кордону. Але жодне з цих положень "пан Путін не виконує", пише оглядач Washington Post.

"Зараз пан Трамп має вирішити, чи допомагатиме він Україні відбити російську агресію або ж дозолить пану Путіну створити черговий "заморожений конфлікт", доки США стоятимуть осторонь", - підсумовує автор.

Нафтово-геополітичний інструмент

Росія використовує компанію "Роснефть" для переслідування своїх зовнішньополітичних інтересів, пише New York Times.

"Росія все більш активно використовує нафту у якості геополітичного інструменту, поширюючи свій вплив у світі та кидаючи виклик інтересам США", - пише видання.

За допомогою нафтового гіганта Москва намагається посилити вплив у тих регіонах, що не належать до сфер інтересів великих держав, або там, де з авторитетом США є проблеми, йдеться у статті.

Такі дії також можна назвати вимушеними, адже економічні санкції змушують "Роснефть" шукати нових бізнес-партнерів.

Але така політика може виявитися досить ризикованою для Москви, адже вона позичає гроші та укладає угоди з нестабільними економіками, що розвиваються за непевних політичних обставин, додає газета.

Протягом останнього часу "Роснефть" активно укладає угоди з Кубою, Китаєм та В'єтнамом - "політично чутливими" країнами.

Газета цитує експерта з енергетичних питань Ради міжнародних відносин Емі Маєрс Яаффе, яка каже, що "Роснефть" намагається підписувати контракти, які б приносили Москві геополітичні дивіденди.

"Вони дійсно надають російському уряду надзвичайно впливовий важіль у питаннях, що є важливими для США", - зазначає вона.

Найбільшу ставку компанія зробила на Венесуелу, пише газета. Протягом останніх трьох років Москва надала Каракасу фінансову допомогу на 10 мільярдів доларів, принаймні двічі врятувавши її від дефолту.

Та цей тиждень може стати показовим щодо ефективності такої політики, адже добігає кінця термін повернення боргу у мільярд доларів, який Венесуела має віддати Москві найближчими днями.

"Репресивний конституціоналізм" по-іспанськи

З нищівною критикою дій іспанського уряду у відповідь на прояви прагнень Каталонії до незалежності виступає оглядач Guardian Меттью д'Анкона.

У своїй статті під заголовком "Каталонську мрію не здолати силою" автор пише, що у сучасному світі не можна просто ігнорувати прагнення народів до самовизначення.

Існує безліч аргументів проти відділення Каталонії від Іспанії, найбільш вагомим з яких є те, що серед самих каталонців немає одностайності у цьому питанні, зазначає він.

Проте, це не виправдовує дії Мадрида, який відправив до регіону поліцію аби перешкодити референдуму, який Конституційний суд визнав незаконним, а після цього ввів в автономії пряме правління.

"Виглядає так, ніби Мадрид налаштований розпалити емоції сепаратистів, замість того, щоб врегулювати кризу дипломатичним шляхом", - пише пан д'Анкона.

Оглядач видання критикує політику іспанського уряду, яка наголошує на тому, що місцева влада Каталонії порушила закон.

"Постійне ствердження того, що були порушені правила і вони будуть відновлені - жалюгідний підхід до вирішення надзвичайно складної культурної дилеми", - пише автор.

Насамкінець оглядач Guardian зазначає, що з кризи в Каталонії всім варто засвоїти єдиний урок - "відповідь Мадрида - репресивний конституціоналізм - взагалі не відповідь".

"Повторюючи одне і те саме, тільки щоразу голосніше, не збереже єдність Іспанії", - підсумовує автор.

Штучний інтелект проти раку

Штучний інтелект може діагностувати рак менше, ніж за секунду. Про це свідчать результати нещодавнього дослідження, проведеного японськими науковцями, повідомляє Daily Telegraph.

В рамках експерименту спеціальна програма мала проаналізувати знімки ендоскопії та визначити наявність в організмі ракових пухлин. У 94% випадків відповіді були правильними.

За словами експертів, така програма може допомогти безлічі пацієнтів уникнути непотрібних хірургічних втручань. Проте, її необхідно тестувати і надалі, із залученням більших груп людей.

Видання цитує голову дослідницької команди доктора Юічі Морі, який запевняє, що інноваційна технологія цілком придатна для застосування у клінічних умовах, і наразі головною метою є отримання дозволу на її впровадження.

Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС