"Тепла телеванна" для Порошенка - огляд тижневиків

Українські тижневики вивчають коментарі щодо президента Петра Порошенка на головних телеканалах та аналізують символізм "безвізу" з ЄС.

"Тепла телеванна"

Провідні українські телеканали рідко критикують Петра Порошенка та створюють для нього "теплу телеванну".

Про це пише "Новое время" з посиланням на дослідження підсумкових випусків новин на головних каналах країни. Це "Інтер", "1+1", "Україна" та ICTV.

"Якщо дивитися підсумкові випуски новин на найбільш рейтингових з них, складається враження, що канал у країні один. І його інформаційна політика побудована на тому, щоб представити главу держави у найкращому світлі", - пише видання.

Зокрема, за останні дев'ять місяців у таких випусках президента згадували 453 рази, але "доля негативу" була лише в 27 випадках. Експерти пояснюють таку тенденцію тим, що пан Порошенко "дуже чутливий до критики".

Але головне - власники телекомпаній не хочуть псувати відносини з адміністрацією президента, аби не зашкодити власному бізнесу.

Самі ж канали або відмовилися коментувати висновки журналу, або наголосили, що не отримували від своїх керівників чи від Банкової жодних побажань щодо інформаційної політики.

В адміністрації президента також назвали повідомлення про відсутність критики некоректним.

"Навряд чи хоч хтось з колишніх президентів отримував більше критики, ніж Порошенко на телеканалах, в газетах, інтернет-ресурсах та соціальних мережах", - цитує "Новое время" прес-службу адміністрації пана Порошенка.

Символічний "безвіз"

"Безвіз" для українців є справжнім "європейським копняком" для України. Про це йдеться у колонці журналіста Юрія Макарова в журналі "Український тиждень".

На його думку, "безвіз" має велике символічне значення - він розриває зв'язок сучасної України з радянським минулим та відкриває громадянам нові двері.

"Це саме свобода в чистому вигляді: захотів, зібрав наплічник і вирушив повтикати на Берлін. Або на Бухарест. Просто так. Зараз на це навіть не потрібні шалені гроші: є BlaBlaCar, хостели й сендвічі. Аби було бажання", - пише автор.

Але головна цінність "безвізу" полягає у тому, що він є інструментом контролю над українською бюрократією, наголошує пан Макаров. А це, в свою чергу, є стимулом до реформ та інших позитивних зрушень.

"Доки ми інтегровані в європейські процеси (безвіз, асоціація, зона вільної торгівлі, гіпотетичне НАТО), наші партнери перманентно виконуватимуть функції чарівного копняка. Без нього найменші реформи загальмують і покриються пилом. Із ним ми ще маємо шанс. Майже примарний, але шанс. Ласкаво просимо до Європи!" - резюмує журналіст.

Боротьба росіян

Боротьба за самоповагу - так "Фокус" називає протести, що прокотилися Росією на початку цього тижня.

На думку видання, головна акція у центрі Москви була досить непередбачуваною, зважаючи на несподіване рішення перенести узгоджений мітинг на проспекті Сахарова на вулицю Тверську, де в цей час проводилися масові гуляння на честь Дня Росії.

Але, як зауважує тижневик, такий крок був досить логічним.

"Який сенс кричати про свободу, стоячи у загоні, коли зі всіх боків огорожі? Російська опозиція лише на першій стадії розуміння того, що свобода починається не зі вседозволеності, а з відповідальності, яка, в свою чергу, запускається у дію тільки коли у людини є повага до себе", - пише журнал.

"Фокус" також назвав помилковою тактику російських правоохоронців, які заарештували опозиціонера Олексія Навального ще до його появи на мітингу.

На думку авторів, такі кроки є ефективними хіба що у короткостроковій перспективі.

"Для гравців це є можливістю навчитися горизонтальній самоорганізації, створити іншу систему координат, яку вже не розбити на частини навіть відстороненням капітана", - констатує тижневик, порівнюючи протестувальників з футбольною командою.

Перспективи IT в Україні

Видання "Країна" поспілкувалося з IT-експертом Ігорем Новіковим про перспективи української хай-тек спільноти, особливості українських стартапів та потребу у радикальних змінах в системі освіти.

На думку пана Новікова, світ бачить Україну як "експортера мізків" та країну, в якій процвітає кіберзлочинність.

"Нашим аутсорсинговим компаніям час створювати свої проекти. Якщо хоча б на базі Києва виникне стартап-екосистема, такі підуть валом. Тоді й думку про нас змінять," - наголошує він.

Він додає: сьогодні стартапи є на рівних позиціях з великим бізнесом. Однак існуючі українські проекти він називає "надто емоційними".

"Це зрозуміло: аби переконати істеблішмент зразка 1990-х дати грошей на проект, треба бути дуже зарядженим. Інколи, на жаль, це виливається в шахрайство чи надування пузирів. У нас немає ринку для інноваційних технологій", - каже пан Новіков.

Щоб українська молодь була конкурентоспроможною в сучасному світі, треба серйозно змінювати систему освіти, наголошує він.

На думку пана Новікова, предметне навчання відійде у минуле. Натомість діти та студенти вивчатимуть окремі кейси, у тому числі - через комп'ютерні ігри.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC