"Катастрофічний" президентський термін - Le Figaro про Олланда

"Сумний епілог" президентства Франсуа Олланда, "стриманий" Володимир Путін, застереження на адресу Москви від Бориса Джонсона та напівпірует Саудівської Аравії - усе це в огляді західної преси.

Президент, якого не було

Газета Figaro нищівно критикує французького президента Франсуа Олланда - після того, як він виступив із промовою на телебаченні, повідомивши, що не змагатиметься за крісло в Єлисейськму палаці вдруге.

Видання називає виступ Олланда "сумним епілогом п'ятирічки, якої ніби й не було". Президент залишив по собі "Францію, що стала слабшою в Європі і світі". А на додачу - незмінно високий рівень безробіття, дефіцит бюджету і державний борг, відзначає газета.

Навіть сам учорашній виступ у прямому ефірі став свідченням провальності його президентського терміну, вважає Figaro. "Він покидає сцену так само, як вийшов на неї: із краваткою вбік, потопаючи у надто великому костюмі", - пише газета.

На думку журналістів видання, промова Олланда була "жалюгідною спробою самовиправдання" під завісу "катастрофічного" президентського терміну. Замість того, щоб залишити лівим політичним партіям, одну з яких Олланд представляє, "духовний заповіт", французький лідер залишає їх "розірваними на шматочки", відзначає видання. І додає, що після років правління Олланда праворадикальний Національний фронт переріс із маргінальної політичної сили у "першу партію Франції".

"Франція вже перегорнула сторінку. Вона добре знає, що вчора ввечері Франсуа Олланд не відмовився змагатися за другий термін. Насправді він ніколи не був президентом", - підсумовує Figaro.

Затишшя після ейфорії

Стриманим побачила Володимира Путіна New York Times під час учорашнього звернення до нації.

Як пише видання, після "ейфорії серед російської політичної еліти" через обрання Дональда Трампа президентом США Путін надіслав "більш зважений" меседж Вашингтону. Глава Кремля закликав США співпрацювати з Москвою, але також висловив сумнів щодо деяких заяв Трампа про ядерну зброю. При цьому газета звертає увагу на те, що у промові Путін жодного разу не озвучив ім'я свого майбутнього американського колеги.

"Російський лідер виглядав надзвичайно стримано в час, який багато хто бачить як мить тріумфу для нього, адже його популярність зростає на гребені хвилі популізму в Європі й Америці, що спрямований проти давно встановлених норм і нерідко є проросійським", - пише New York Times.

На відміну від виступів у попередні роки, Путін утримався від "саркастичних і відверто гнівних коментарів" про США, відзначає видання. Однак він дав зрозуміти, що Росія вимагає, аби до неї ставились як до глобального гравця, а не регіональної сили, як описував Москву Барак Обама у 2014 році. Тоді це розлютило Кремль, підкреслює газета.

New York Times додає, що слова Путіна про небезпеку намагань порушити паритет ядерного озброєння між США та Росією були своєрідною відповіддю Дональду Трампу. Під час виборчої кампанії Трамп заявляв, що американський стратегічний арсенал відстає від російського і це має бути виправлено.

Що скаже Джонсон?

Демократія відступає, а культ сильного лідера набирає обертів в усьому світі. Такі застереження озвучить сьогодні міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон, виступаючи в аналітичному центрі Чатем-Хаус.

Як пише Guardian, Джонсон вважає, що концепція ліберального світового порядку, ймовірно, відходитиме у минуле. Та навіть після виходу з ЄС Лондон зможе відігравати значну роль у тому, щоб відвернути "похмуре майбутнє, в якому сильні поїдають слабких", зазначить у своїй промові міністр.

Очікується, що Джонсон виступить із застереженням для Росії. Зокрема, заявить, що Британія "не нормалізує відносини з Москвою і не поступиться щодо України та Сирії". Крім того, глава британської дипломатії підтримає Дональда Трампа в його заклику до країн-членів НАТО підвищити витрати на оборону, пише Guardian.

"У той час як міністерство закордонних справ досі чекає, аби побачити обриси зовнішньої політики нового президента США та зрозуміти, до якої міри Трамп насправді хоче покращити відносини з Володимиром Путіним, Джонсон не скористається промовою, аби закликати швидше тиснути на кнопку перезавантаження з Путіним", - відзначає видання.

На думку газети, виступ Джонсона буде важливим з точки зору посилення власного авторитету як посадовця, що бере безпосередню участь у дискусіях щодо майбутнього після брекзиту.

Усе заради вищої ціни

"Елегантний напівпірует", який продемонстрував, що ОПЕК ще не помер - так Economist описує дії Саудівської Аравії, яка переконала нафтовий картель у тому, що потрібно знизити світовий видобуток на 2%.

Як пише тижневик, цей крок уже спровокував зростання ціни на нафту і може й далі штовхати її вгору. Саудівська Аравія домовилась з іншими нафтовидобувними країнами про те, що ОПЕК знизить видобуток на півроку, якщо інші гравці, що не є членами картелю, зокрема Росія, так само зроблять внесок у зменшення обсягу нафти на ринку.

Аналітики тепер схиляються до думки, що це є "початком кінця дворічного періоду надлишку нафти на світових ринках, під час якого ціни знизились удвічі, а країни на кшталт Венесуели наблизилися до колапсу", відзначає Economist.

Утім, подальші коливання цін залежать від дій таких країн, як Росія, пише видання. Це пов'язане з тим, що російська нафта транспортується переважно по трубах. Трейдери не мають доступу до них, щоб перевірити, чи справді країна скоротить поставки на 300 тисяч барелів на добу. Натомість вони перевірятимуть об'єм нафти в танкерах, які покидатимуть порти країн ОПЕК. Крім того, на ситуацію впливатиме те, з якою швидкістю американські сланцеві компанії нарощуватимуть видобуток, додає Economist.

Наразі ж "прагматизм" Саудівської Аравії приносить плоди країнам ОПЕК. Ер-Ріяд пішов на це навіть попри усвідомлення того, що скорочення видобутку "дає більше простору" заклятому ворогу саудитів - Ірану, наголошує тижневик.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC