Чи працює Мінськ-2?

Цієї неділі минає два місяці з часу підписання "других мінських домовленостей", а наступного тижня мине стільки ж часу від початку передбаченого ними "всеохопного припинення вогню".

Українські та закордонні політики дають різні, часом кардинально протилежні, оцінки тому, чи працюють ці домовленості.

У той же час, скласти власне враження про це досить просто: достатньо порівняти пункти "Комплексу заходів з виконання Мінських угод", скріпленого представниками України, Росії, ОБСЄ та самопроголошених "республік", та реальну ситуацію у зоні АТО.

Отож, ВВС Україна по пунктах аналізує, як виконують положення документу, який мав би принести мир на Донбас.

Досі стріляють

Перші три пункти мінської угоди передбачають встановлення на Донбасі "повного та всеохопного припинення вогню", відвід усіх важких озброєнь та моніторинг цих заходів з боку ОБСЄ.

Проблеми з припиненням вогню почалися одразу. Бойовики заявили, що вважають місто Дебальцеве, у котрому перебувало кілька тисяч українських військових, своїм "внутрішнім районом" та не мають наміру припиняти там бойові дії.

"У мінських угодах немає ані слова про Дебальцеве", – заявив тоді лідер "ДНР" Олександр Захарченко журналістам.

Зрештою, стріляли у тому районі ще кілька днів, до "планового виводу" сил АТО. Скептики тоді отримали перші підстави сумніватися у дієвості мирних угод.

"Ми змогли продемонструвати всьому світу справжнє обличчя бандитів, сепаратистів, підтримуваних Росією, яка виступила гарантом і безпосереднім учасником мінських переговорів", - заявив 18 лютого Петро Порошенко.

"Повним та всеохопним" припинення вогню на Донбасі досі назвати важко. Обстріли з легкої зброї у зоні АТО тривають практично щодня.

Минулого тижня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що за час від початку перемир’я загинули 75, а поранено – близько 400 українських військових.

Відведення важкого озброєння, котре мало завершитися протягом двох тижнів після початку перемир’я, теж наразі не є повним.

2 квітня заступник керівника спостережної місії ОБСЄ Олександр Хуг повідомив, що його організація наразі не може заявити, що сторони конфлікту на Донбасі повністю відвели озброєння від лінії протистояння.

При цьому спостерігачі конкретизують: важке озброєння зберігають у районах поблизу лінії розмежування як бойовики, так і урядові війська.

Викликає питання і ефективність моніторингу, що його провадить спостережна місія ОБСЄ. Протягом останнього часу її патрулі неодноразово заявляли про перешкоди їхній роботі, а цього тижня бойовики відкрили попереджувальний вогонь у бік спостерігачів.

"Такий стан справ не може продовжуватися, і я ще більше переконаний у потребі серйозно розглянути можливість міжнародної миротворчої місії на сході України на підтримку неозброєної місії ОБСЄ", - заявив днями голова Парламентської асамблеї Ілкка Канерва.

Несподівані миротворці

Про можливе направлення до України міжнародного контингенту миротворців заговорили в середині лютого: з такою ініціативою виступив Петро Порошенко.

За його словами, попередні розмови на цю тему у форматі "нормандської четвірки" проводилися ще в Мінську.

Однак до підсумкового документу жодна згадка про миротворців не потрапила.

Представники Росії на початку березня заявили, що пропозицією ввести миротворців Україна прагне затягнути виконання мінських домовленостей. Однак вже невдовзі Сергій Лавров погодився обговорювати цю тему, уточнивши, що при цьому має бути врахована думка самопроголошених "республік".

Днями Петро Порошенко заявив, що можливе введення миротворців на Донбас стане головною темою зустрічі "нормандської четвірки", котра невдовзі має відбутися у Парижі.

Обмін в обмін на амністію

Ще один принциповий пункт мінських домовленостей передбачав "звільнення та обмін всіх заручників та незаконно утримуваних осіб на основі принципу "всіх на всіх". У Мінську домовилися, що цей процес має завершитися не пізніше ніж за п'ять днів після відведення важких озброєнь.

Однак на ділі у самопроголошених "республіках" досі утримують сотні українських військових, кажуть у Києві. У "ДНР" говорять, що українських військовополонених на території "республіки" немає.

У свою чергу, в "ДНР" заявляють, що Київ утримує понад 1300 їхніх полонених, однак у СБУ називають цю цифру завищеною.

Ситуація з обміном полоненими залишається неоднозначною.

"Урядовці" невизнаних утворень заявляли, що не займатимуться ним до офіційного утворення чотирьох робочих груп з виконання мінських угод (формування таких груп передбачено останнім пунктом мінських домовленостей, однак вони досі не утворені. - Ред.).

А представник України у Тристоронній контактній групі Леонід Кучма цього тижня розповів, що на останній зустрічі представники "ДНР" та "ЛНР" поставили нову умову: обмін полоненими не відновиться, поки Київ не ухвалить закон про амністію.

Його ухвалення також фігурує у мінських домовленостях. Більше того, минулої осені Верховна Рада вже прийняла його, проте тодішній спікер Олександр Турчинов не передав його на підпис президентові, пояснивши, що "жодних передумов, після яких мала наступити амністія, не послідувало".

З іншого боку, цього четверга у Службі безпеки України <link type="page"><caption> заявили</caption><url href="http://www.ukrinform.ua/ukr/news/v_sbu_kagut_shcho_obmin_polonenimi_ne_zupinyae_tsya_2041854" platform="highweb"/></link>, що "робота (зі звільнення полонених. - Ред.) триває, нею постійно займаються, в тому числі на найвищому рівні".

А в понеділок, уже після заяви "ДНР" про призупинення обміну, Петро Порошенко повідомив, що з полону звільнили 16 українських військових.

Леонід Кучма виступає за те, аби в Україні створили спеціальний державний орган, відповідальний за обміни, оскільки "сьогодні на держрівні немає єдиної командою, котра б займалася цією дуже важливою для людей проблемою".

Гуманітарка й пенсії

Щодо реалізації пункту про "безпечний доступ, постачання, зберігання та розподіл гуманітарної допомоги" останнім часом нарікань не чутно.

У всякому разі, скандалів, подібних до того, що вибухнув у грудні минулого року, - коли кілька батальйонів АТО заблокували фури з гуманітарною допомогою Донбасу від фонду Ріната Ахметова, - більше не виникало.

Крім того, протягом останніх місяців до Донбасу продовжували надходити "гуманітарні конвої" з Росії. Київ називає ці конвої незаконними.

З "відновленням соціально-економічних зв'язків", виплатою пенсій на непідконтрольних урядові територіях та поновлення роботи банків у самопроголошених "республіках" - складніше.

Попри те, що минулого тижня Київський апеляційний адміністративний суд вирішив, що уряд має виплачувати пенсії та інші соцвиплати на Донбасі, у Кабміні кажуть, що цього не станеться.

"Пенсійний фонд не може фізично здійснити проплати на неконтрольованій території", - констатує міністр соцполітики Павло Розенко.

А міністр юстиції Павло Петренко заявив, що оскаржить рішення суду у вищій інстанції, та вкотре пообіцяв, що після "звільнення" непідконтрольних Києву територій тамтешні мешканці отримають соцвиплати у повному обсязі.

Вибори і виведення військ

Останнім часом спостерігається певне просування в реалізації пункту мінських домовленостей про виведення іноземних військових формувань та найманців, а також роззброєння всіх незаконних груп.

З одного боку, Україна, НАТО та західні держави продовжують наполягати на тому, що в конфлікті на Донбасі беруть участь військовослужбовці регулярної російської армії, а Москва послідовно заперечує свою причетність до конфлікту.

З іншого - останні проурядові батальйони, котрі не входили ані до системи МВС, ані до Міноборони, і, відповідно, могли підпадати під визначення "незаконних груп", поступово вливаються до лав "офіційних" сил АТО. Найрезонанснішим з таких рішень стала згода ДУК "Правий сектор" перейти "під крило" Збройних сил.

З іншого боку лінії фронту надходять дані про роззброєння "козачих" формувань, котрі не входили до ієрархії "силових структур" "ДНР" та "ЛНР".

У Києві кажуть, що "деокупація" територія Донбасу є необхідною умовою для проведення там місцевих виборів - обов'язково за українським законом. Наприкінці березня Петро Порошенко припустив, що це може статися ще цього року.

З самопроголошених "республік" надходять суперечливі сигнали щодо можливих місцевих виборів на цих теренах.

У лютому Олександр Захарченко заявив, що ці вибори пройдуть за законами "ДНР", а українські партії до участі в них не допустять. А російська агенція "Интерфакс" наприкінці березня, посилаючись на "спікера Народної ради ДНР" Андрія Пургіна, <link type="page"><caption> повідомила</caption><url href="http://www.interfax.ru/world/432572" platform="highweb"/></link>, що невизнана "республіка" уже почала підготовку до місцевих виборів.

Мінські домовленості передбачають, що вибори на Донбасі мають відбутися під спостереженням ОБСЄ, котра наразі не висловлювалася на цю тему.

Відновлення Україною контролю над державним кордоном у зоні конфлікту, згідно з мінським документом, має початися наступного дня після місцевих виборів. Тому реалізацію цього пункту домовленостей ще навіть не починали обговорювати.

Нова Конституція

Після того, як цього тижня відбулося перше засідання скликаної президентом Петром Порошенком Конституційної комісії, Україна формально приступила до реалізації ще одного пункту мінських домовленостей. У цьому документі Київ зобов'язався до кінця цього року провести конституційну реформу, ключовим елементом котрої мала б стати децентралізація.

Мінський документ передбачає, що ці зміни повинні бути узгоджені з "представниками окремих районів Донецької та Луганської областей", проте у Конституційній комісії немає жодного представника самопроголошених "республік".

Натомість Петро Порошенко у своїй промові на інавгураційному засіданні комісії <link type="page"><caption> згадав</caption><url href="http://www.president.gov.ua/news/32618.html" platform="highweb"/></link>, що серед її членів є "представники Донбасу", а отже з цього можна зробити висновок, що офіційний Київ вважає, що жодного порушення мінських угод в конституційному процесі немає.

Представник керівництва "ДНР" Андрій Пургін закликав Петра Порошенка ввести представників "республіки" до складу Конституційної комісії, однак жодної реакції на це звернення від української влади не було.

Крім того, мінські домовленості зобов'язують Київ ухвалити "постійне законодавство про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей", а також рішенням Верховної Ради зафіксувати, які саме райони тут маються на увазі.

Обговорення президентського законопроекту у стінах парламенту було надзвичайно бурхливим. Зрештою, депутати таки затвердили список цих районів, однак окремо зауважили: особливий статус у них запрацює лише після того, як там будуть проведені позачергові місцеві вибори за українським законодавством.

"Такими діями офіційний Київ ставить під питання подальші переговори", - прокоментував це рішення представник керівництва "ДНР" Денис Пушилін.