
Під час підрахунку голосів спостерігачів на виборчих дільницях суттєво побільшає
На цьогорічних парламентських виборах кількість офіційних спостерігачів сягнула 137 тисяч осіб. Така вражаюча цифра зумовлена особливостями нового закону про вибори.
Право бути офіційним спостерігачем отримали не лише громадські організації, іноземні держави та міжнародні інституції, як це було і раніше, але й партії та кандидати у депутати парламенту, що беруть участь у перегонах.
Проте, чи зможе така кількість спостерігачів убезпечити вибори від зловживань і порушень - в експертів є чимало сумнівів.
Трохи арифметики
Саме спостерігачі від партій і кандидатів-мажоритарників становитимуть левову частку від загальної кількості: від партій на виборах зареєструвалося 72 066 спостерігачів, від кандидатів - 53 004 особи. Ще 8 844 спостерігачів зареєстрували українські громадські організації.
Від міжнародних організацій та іноземних держав зареєстровано 3 132 спостерігача - майже стільки ж, скільки було і під час виборів Верховної Ради у 2006 і 2007 роках. На попередніх виборах найбільше спостерігачів надіслала Грузія, однак тепер ця країна, заклопотана Клацнути власними виборами, не надсилає жодного. Найбільше спостерігачів буде від Польщі та Росії – відповідно 212 і 60 осіб.
"Ризик фальсифікацій все ж таки залишається, і тому кожен претендент на перемогу воліє забезпечити своє представництво на кожній окружній, на кожній дільничній виборчій комісії"
Ігор Попов, аналітичний центр "Політика"
Найбільшу міжнародну місію спостерігачів надішлють до України ОБСЄ – 635 осіб - та міжнародна організація CANADEM - 475.
НАТО, Європарламент, ГУАМ, СНД, Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами ENEMO – ці та інші міжнародні організації матимуть поважні місії на виборах в Україні.
Зважаючи на те, що в Україні 28 жовтня працюватиме 33 769 виборчих дільниць, простий підрахунок показує, що в середньому на кожну дільницю припадатиме по чотири спостерігача.
Кількість і концентрація
Проте, каже директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран, зважаючи на особливості цьогорічної кампанії, спостерігачів скоріше мало, ніж багато.
"Раніше, коли участь у виборах брали лише партії, ми мали один загальнонаціональний округ. Нині, зважаючи на систему виборів, за якою 225 депутатів обиратиметься у мажоритарних округах, то спостерігачів навіть мало. В кожному із цих округів є своя інтрига і небезпека фальсифікацій. Тому зараз потреба у спостерігачах збільшилася на два порядки", - сказав Сергій Таран у коментарі ВВС Україна.
З цим погоджується колишній голова Комітету виборців України, керівник аналітичного центру "Політика" Ігор Попов. Його не дивує понад 120 тисяч спостерігачів від партій і кандидатів.
"Ризик фальсифікацій все ж таки залишається, і тому кожен претендент на перемогу воліє забезпечити своє представництво на кожній окружній, на кожній дільничній виборчій комісії. Кандидат чи партія ставлять за ціль мати кілька своїх членів комісій і кілька спостерігачів на дільниці, які можуть підстрахувати один одного", - сказав ВВС Україна Ігор Попов.
У той же час, колишній керівник КВУ зауважує: важлива не кількість, а концентрація спостерігачів.
"Найбільші порушення на виборах завжди пов'язані із підрахунком голосів. Це маніпуляції, що пов'язані із неправильним розкладанням у пачки бюлетенів, із заміною і підміною протоколів із синіми печатками"
Дмитро Єфімов, спостерігач місії CIS-EMO
"Як завжди, партії мають представництва у великих містах і вербують своїх польових представників із числа студентів, а до далеких сіл вони не доходять. Тому у маленьких населених пунктах партія чи кандидат можуть взагалі не мати своїх представників у комісіях чи серед спостерігачів, і саме на цих територіях порушень може бути більше", - вважає Ігор Попов.
Коли спостерігачі безсилі
Політолог Сергій Таран зауважує, що особливістю виборчої кампанії-2012 став Клацнути масовий підкуп виборців, а це, на його думку, також позначиться на результатах виборів, проте не потрапить у звіти спостерігачів як фактор, що вплинув на волевиявлення, оскільки громадяни мали змогу вільно обирати.
Фактично, це підтверджують і деякі міжнародні спостерігачі, але аргументи відрізняються.
Представник спостережної місії CIS-EMO Дмитро Єфімов вважає, що підкуп виборців не має впливу на результати виборів.
"Коли когось просять за когось голосувати - це так звані компенсуючі порушення. Тобто, вони компенсуються діями опонентів, бо у кожного кандидата є якийсь свій ресурс", - цитує слова Дмитра Єфімова агентство Клацнути "Інтерфакс-Україна".
Спостерігач заявив, що найбільші порушення на виборах завжди пов'язані із підрахунком голосів.
"Це маніпуляції, що пов'язані із неправильним розкладанням у пачки бюлетенів, із заміною і підміною протоколів із синіми печатками", - сказав пан Єфімов на прес-конференції за тиждень до дня голосування.
"Другий тур" виборів
"Нас ще чекає "другий тур" парламентських виборів - це формування більшості у парламенті. [...] По суті, це може виявитися найбільшою фальсифікацією, оскільки багато самовисуванців стануть депутатами на опозиційних гаслах, але у новій Верховній Раді співпрацюватимуть із владою"
Сергій Таран, політолог
На попередніх виборчих кампаніях оцінки виборів міжнародними спостерігачами суттєво відрізнялися. Найяскравішим прикладом стали президентські вибори 2004 року, які місія ОБСЄ визнала недемократичними, а спостерігачі СНД вважали, що порушення суттєво не вплинули на остаточні результати.
Ще до проведення виборів одна із місій, що працює на виборах, Клацнути звинуватила спостерігачів від ОБСЄ в упередженості і підіграванні опозиції.
"На жаль, місія ОБСЄ дедалі частіше припускається помилки, перетворюючись із незалежного арбітра в адвоката однієї зі сторін, як це зараз відбувається в Україні", - заявляв у вересні генеральний директор організації CIS-EMO Олексій Кочетков. Такі його заяви в ОБСЄ назвали необґрунтованими.
Проте представники CIS-EMO за тиждень до виборів знову закликали колег - як міжнародних спостерігачів, так і представників українських громадських організацій - "відмовитися від емоційно-оціночних і суб'єктивних суджень" про виборчу кампанію і покладатися не на арифметичний підрахунок порушень, а на науковий аналіз, твердячи про вплив порушень на результати виборів.
Проте, десятки тисяч спостерігачів, каже політолог Сергій Таран, не зможуть гарантувати відповідність волевиявлення громадян 28 жовтня кінцевому складу більшості і опозиції у новій Верховній Раді.
"Нас ще чекає "другий тур" парламентських виборів - це формування більшості у парламенті. А вона формуватиметься, швидше за все, Партією регіонів і мажоритарниками. По суті, це може виявитися найбільшою фальсифікацією, оскільки багато самовисуванців стануть депутатами на опозиційних гаслах, але у новій Верховній Раді співпрацюватимуть із владою. Не допустити таку фальсифікацію спостерігачі не зможуть", - підсумовує політолог.





