Юлія Тимошенко з представницею МВФ п. Пазарбашіоґлу

Черговий транш кредиту МВФ, так само, як і попередні, мають піти на покриття дефіциту бюджету, що, здебільшого, означає виплату попередніх зовнішніх боргів за рахунок нових. Утім, того, що значна частина нової позики піде на повернення старих боргів не приховувала і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, коментуючи завершення переговорів із черговою місією МВФ:
“1.9 мільярдів буде спрямовано на погашення чергових зовнішніх боргів України, що, в принципі, прибирає всі ризики щодо розрахунків по зовнішніх боргах попередніх періодів.”

Проте якщо головною умовою надання Україні другого траншу у травні було оздоровлення української банківської системи через процедуру рекапіталізації, то під час переговорів щодо третього траншу, більше йшлося про дефіцит бюджету, і, особливо, про навантаження на нього від НАК Нафтогаз, яка раніше була одним із найбільших бюджетних донорів. Голова місії МВФ Джейла Пазарбазіоглу, коментуючи підсумки переговорів у Києві, що тривали весь початок липня, заявила, що рекомендуватиме Раді Директорів фонду виділити Україні третю частину позики. Аналітик інвестиційної компанії Astrum Олексій Блінов каже, що, найімовірніше, директори МВФ погодяться із рекомендаціями місії, і нададуть Києву третю частину позики:

“ В останні дні Україна зробила кілька кроків, які посилили цю імовірність. По-перше, це оприлюднення у п’ятницю рішення НКРЕ щодо підвищення цін на газ для населення на 20%, і, по-друге, це ухвалений Верховною Радою на позачерговому засіданні закон Про оздоровлення банківської системи. Обидва рішення були одними з ключових питань на переговорах із МВФ, і, безумовно, поява цих новин стане додатковим позитивним чинником, що впливатиме на остаточне рішення Ради директорів МВФ.” Олексій Блінов

Ще по завершенні роботи місії МВФ, її голова пані Пазарбазіоглу прямо заявляла, що перевищення витрат Нафтогазу над доходами компанії може сягти 2.6% від всього ВВП країни. А тому, повідомила вона, аби врятувати компанію, український уряд погодився на щоквартальне підвищення тарифів на газ для населення, аж доки вони не досягнуть цін на імпортне паливо. Після того, як місія залишила Київ, Національна комісія з регулювання електроенергетики, яка й ухвалює рішення про зміну тарифів, кілька разів категорично заперечувала повідомлення преси про майбутнє підвищення. Аж раптом минулого тижня НКРЕ визнала, що рішення про підвищення тарифів існує, і з 1 вересня вони зростуть на 20% для населення, а із жовтня – для підприємств теплокомуненерго. Така непослідовність, на думку українських оглядачів, дозволяє припускати, що після позитивного рішення директорів МВФ про виділення Україні чергових коштів, рішення про підвищення тарифів може бути переглянуте, або ж скасоване, наприклад, рішенням суду – каже Олексій Блінов:

“Така імовірність є дуже високою. Можна просто подивитися на події останнього тижня, коли буквально за кілька днів до публікації рішення про підвищення тарифів, на сайті НКРЕ було абсолютно повне спростування керівника Національної комісії пана Кальченка. Безумовно, головною аудиторією рішення про підвищення тарифів є МВФ. Тому після отримання коштів, яке очікується в серпні у разі позитивного рішення Ради директорів, існує великий ризик, що підвищення тарифів буде, все ж таки, перенесено на 2010 рік.” Олексій Блінов

Олексій Блінов також вважає, що така поведінка Києва, а також загалом складності із втіленням умов МВФ можуть призвести до того, що Україна не отримає четвертого траншу позики, яка мала б надійти в України у листопаді. Не виключено, що фонд також враховуватиме наближення президентських виборів в Україні із традиційними для цього часу масованими соціальними виплатами, послідовним критиком яких завжди був МВФ.