BBCUkrainian.com | Головна сторінка | Україна готова до позики МВФ

Україна майже узгодила із МВФ умови надання їй фінансування для подолання наслідків світової економічної кризи – заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.

За її словами, “на 90%” узгоджено також і пакет законопроектів та заходів, до яких має вдатися Україна, аби отримати фінансову допомогу.

Ці кошти, як твердить пані Тимошенко, можуть піти на збільшення капіталізації банків, а також бюджетні витрати на підтримку таких бюджетоутворюючих галузей, як металургія та хімічна промисловість.

Прем’єр також каже, що доведеться скоротити і соціальні видатки, які, за її словами, країна наразі не може собі дозволити.

Ці заяви пані Тимошенко зробила під час засідання Ради інвесторів при уряді. Співголова цієї ради, екс-голова Нацбанку Сергій Тигіпко вважає, що для подолання кризових явищ в українській економіці уряд має терміново скорочувати бюджетні видатки, розпочати масштабні бюджетні інвестиції та провести потужну приватизацію.

Пан Тигіпко упевнений, що не зважаючи на світову фінансову кризу, і покупці, і гроші для покупки державних підприємств знайдуться, якщо ці підприємства будуть цікавими для інвесторів, - наприклад, Укртелеком чи теплова енергетика.

Міжнародна рейтингова агенція Fitch знизила рейтинги 10 українських банків, серед яких Сведбанк, банк Форум, Прокредитбанк, ВТБ-Україна, Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Правекс-банк, Ощадбанк, Укрексімбанк та банк Надра.

Напередодні агенція також знизила рейтинги кількох провідних українських підприємств, а ще раніше – загальний рейтинг України.

Ісландія, яка пережила колапс фінансової системи країни, отримає близько 6 мільярдів доларів допомоги від МВФ, Росії та країн Північної Європи.

При цьому найбільшу суму – близько 4 мільярдів доларів - надасть Росія.

Деякі російські ЗМІ пояснюють таку готовність допомогти “маленькій” Ісландії тим, що впродовж останніх років багато російських олігархів використовували банківську систему цієї країни як своєрідний офшор, але через дефолт Ісландії втратили доступ до своїх капіталів.

МВФ виділить ще 1 мільярд доларів. І останній мільярд допомоги припадає на Данію, Швецію та Норвегію.

Тим часом за допомогою МВФ через загрозу дефолту звернувся і Пакистан, який очікує отримати від фонду 10 мільярдів доларів.

Французький уряд ініціює виділення 10.5 мільярдів євро для підтримки стабільності шести найбільших банків країни.

Ця підтримка має піти на відновлення кредитування банками реального сектору економіки.

Напередодні інвестиційний банк Merrill Lynch оцінив потреби європейських банків у додатковому капіталі для стабілізації роботи у 73 мільярди євро.

Втім, і сам збанкрутілий Merrill Lynch очікує злиття із Bank of America, під час якого очікується звільнення тисяч співробітників.

У Bank of America поки що не знають точної кількості потенційних безробітних, але вже підрахували, що витрати компанії мають бути скорочені на 7 мільярдів доларів.

За останні півтора роки сам Merrill Lynch звільнив близько 5 тисяч співробітників.

Три країни, що володіють 60% світових запасів газу – Росія, Іран та Катар – домовилися про взаємодію на газовому ринку та у бізнес-проектах.

Іранський міністр нафтової промисловості заявив, що “трійка” досягла принципової згоди про формування так званого “газового ОПЕК.”

Водночас коментарі керівника російського Газпрому Олексія Міллєра були дещо стриманішими:

“Враховуючи інтереси трьох країн щодо природного газу, а також потенціал та потужності газовидобувних галузей наших країн, і те, що беручи до уваги, що Росія, Іран та Катар контролюють три п’ятих запасів газу у світі, ми вирішили підтримувати регулярні та тісні контакти між нашими країнами у майбутньому.”

Оглядачі відзначають, що Росія більш стримано ставиться до ідеї створення газового ОПЕК, твердячи, що ціни на газ важко регулювати через відсутність повноцінного ринку на цю сировину.

Вважається також, що “газовий ОПЕК” не стане таким впливовим, як нафтовий, оскільки контракти на постачання газу укладаються на довгі терміни, позбавляючи продавців гнучкості у ціноутворенні.

Європа та США виступають категорично проти створення газового ОПЕК, і вважають, що така структура загрожуватиме світовій енергетичній безпеці.

Автомобільні компанії Німеччини та Франції звернулися до Єврокомісії із проханням надати їм стабілізаційні кредити на суму близько 40 мільярдів євро.

Очікується, що ці гроші вони можуть отримати в рамках урядових програм державної підтримки банків через кредитування споживачів, які хочуть купити авто.

Прірва між найбагатшими та найбіднішими громадянами у розвинених країнах світу і надалі поглиблюється – такими є висновки Організації з економічної співпраці та розвитку.

Серед 24 розвинених країн, які досліджувала ця організація, сукупний індекс нерівності зріс на 7% порівняно із середнім показником за останні 20 років.

Утім, розрив між бідними та багатими є не таким глибоким, як очікувалося раніше – зазначають дослідники.

Від 2000 року нерівність різко зростала у США та Німеччині, і скорочувалася у Великій Британії, Греції та Мексиці. Серед позитивних тенденцій згадується і суттєве зростання доходів пенсіонерів впродовж останніх 20 років.

Представники одного з найбільших німецьких видавництв, Dietz, твердять, що від початку нинішньої фінансової кризи “Капітал” Карла Маркса став користуватися неабиякою популярністю.

Серед причин нинішньої кризи оглядачі називають і системну кризу капіталізму, і саме цим пояснюють бажання людей знайти відповідь на це питання у Маркса.