Президент Путін застеріг, що Росія не дозволить зовнішнього втручання

Президент Путін застеріг, що Росія не дозволить зовнішнього втручання у свої справи і засудив рішення ОБСЄ не надсилати на вибори своїх спостерігачів. Але речник держдепартаменту США Нік Бернз поклав відповідальність на Росію через запровадження обмежень на роботу спостерігачів.

«Фактом є те, що за останні 10-15 років жодна країна-член ОБСЄ не запроваджувала в односторонньому порядку жорстких обмежень на можливість ОБСЄ надсилати своїх спостерігачів на вибори. Спостерігачі працювали повсюди в Європі і на виборах у США 2004 року. Ми також вітатимемо їх 2008 року, але Росія запровадила такі обмеження, що ОБСЄ вважає діяльність спостерігачів за таких умов неможливою. Тому провина лежить саме на Москві».

Фактом є те, що за останні 10-15 років жодна країна-член ОБСЄ не запроваджувала в односторонньому порядку жорстких обмежень на можливість ОБСЄ надсилати своїх спостерігачів на вибори. Спостерігачі працювали повсюди в Європі і на виборах у США 2004 року. Ми також вітатимемо їх 2008 року, але Росія запровадила такі обмеження, що ОБСЄ вважає діяльність спостерігачів за таких умов неможливою. Тому провина лежить саме на Москві. Нік Бернз

Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров відкинув нарікання міжнародної спільноти щодо організації спостереження за виборами в його країні. Промовляючи у Вашингтоні, він сказав, що не розуміє рішення ОБСЄ не надсилати спостерігачів на вибори у Росію.

«Пікантність ситуації полягає в тім, що у Москві перебував у середині листопада пан Фролець, громадянин Словенії, якому було запропоновано очолити місію спостерігачів на наших виборах від підрозділу ОБСЄ, що власне і відповідає за спостереження за виборами. Він проводив консультації у Центрвиборчкомі, МЗС, на яких були узгоджені параметри, терміни та інші деталі роботи його місії. Він залишив Москви, як він нам сказав, задоволеним і сказав, що доповість про досягнуті домовленості своєму керівництву. Але буквально наступного ранку директор тієї установи пан Штрохал, який повертався з Вашингтона, оголосив про своє одноосібне рішення не відряджати спостерігачів на наші вибори».

Ірина Шевальова розмовляла із московським журналістом Матвієм Ганапольським, і першим запитанням було таке:

Бі-Бі-Сі: Що у Росії думають про арешти лідерів опозиції і застосування сили проти учасників мітингів?

Матвій Ганапольський: Тут відповідати треба так: у різних Росіях думають різне. Тобто, наприклад, інтелігенція і люди, які критично ставляться до того, що зараз діється, до цього дивного референдуму, який, по суті, буде щодо довіри Володимиру Путіну, вони кажуть, що це свавілля, і це логічно засуджено. Щодо урядовців, то ми знаємо, що президент Путін, наприклад, заявив, і це відповідь на ці звинувачення, що Сполучені Штати тиснуть на ОБСЄ. Значить, виходить так, що Гаррі Каспаров, Володимир Рижков – це агенти Сполучених Штатів Америки.

Якщо згідно з російською конституцією, яка гарантує ці права, люди хочуть пройти вулицею Москви, висловити свою якусь думку, і у такий спосіб показати, що вони думають, то розганяти цю демонстрацію – це порушення конституції. Матвій Ганапольський

До речі, я хочу сказати, що по першому каналу, це ОРТ колишній, по другому російському каналу, офіційно державному каналі були абсолютно синхронно показані, правда різні, фільми, де прямо називаються вороги Росії. Це Гаррі Каспаров, це письменник Едуард Лімонов. Отака політика. Різні люди і різні кола російські по-різному сприймають те, що зараз діється.

Бі-Бі-Сі: Російські газети писали про те, що протести були нечисельними, і що, мовляв, росіяни абсолютно байдуже ставляться як до протестів опозиції, так і до їхніх вимог. Чи це правда?

Матвій Ганапольський: З одного боку, це правда, і ми бачимо кризу, яка охопила опозиційний рух. Це є проблема знизу, у самому демократичному рухові, тому що за весь час демократи, ліберали не змогли знайти одного кандидата, якого б вони висунули на парламентські вибори. Інша історія, що ми знаємо, що вони взагалі не мали слова, тому що електоральні телеканали в руках уряду, у руках Путіна.

	Одного з лідерів опозиції просто кинули за ґрати

Тепер щодо того, чи було це чисельно, чи нечисельно. У тому марші, який розіграли, у ньому брали участь десь 3 тисячі осіб. І критики дій президента Путіна питають: хіба три тисячі – це не чисельно? Це як подивитись. Якщо, наприклад, 140 мільйонів осіб живе у Російській Федерації, то це не чисельно. А якщо під таким тиском виходити, і вийшло 3 тис. осіб, то вважається, що це багато. Якщо згідно з російською конституцією, яка гарантує ці права, люди хочуть пройти вулицею Москви, висловити свою якусь думку, і у такий спосіб показати, що вони думають, то розганяти цю демонстрацію – це порушення конституції.

Бі-Бі-Сі: Навіщо тоді Кремль застосовує такі жорсткі дії проти опозиції, якщо вони фактично нечисельна?

Матвій Ганапольський: Ви знаєте, оте, що ви зараз у мене запитали, – це найбільше питання взгалі сьогоднішнього дня у Росії. Чому, наприклад, це не нормальні парламентські вибори, які, як ми з вами розуміємо, дали б перевагу партії влади у ті ж самі 60-62%, чому такі кроки? Чому такий шалений тиск на опозицію? Я маю вам сказати, що відповіді на це питання не існує. Різні політологи кажуть різне. Але усі схиляються до такої думки, що чомусь Володимир Путім відчуває частково свою нелегітимність. От пояснити це дуже важко. Йому потрібні все нові й нові докази того, що він – президент Російської Федерації, що абсолютно все під контролем Кремля, кремлівської адміністрації. Я розумію, що, наприклад, критики такої версії можуть сказати, що це така хитка версія, але реальної версії, чому так жорстоко піддають тиску опозицію, логічного виправдання таких кроків не існує.

Бі-Бі-Сі: У Росії один з найвищих прохідних бар’єрів до парламенту – 7%. Ще донедавна казали, що крім “Єдіной Росії”, якій, як Ви сказали вже, пророкують понад 60% голосів, до парламенту можуть пройти комуністи. Чи справді в Росії тепер фактично одна партія?

Матвій Ганапольський: Те, що в Росії буде одна партія, якщо брати як партію, яка буде керувати країною, то це, звичайно, через парламент буде іти одна партія. Це партія влади. Але сьогодні оприлюднили черговий аналіз, хто перейде семивідсотковий бар’єр на грудневих виборах, вони так офіційно все ж таки називаються – не референдум, а грудневі вибори...

Бі-Бі-Сі: А хто називає референдумом?

Матвій Ганапольський: Сам Володимир Путін. Всі, правляча партія давно забула, що це вибори у Державну думу Росії. Це називають “референдум щодо довіри Володимиру Путіну”. Тобто не йде мова про те, що люди прийдуть вибирати різні партії, про це мова взагалі не йде у засобах масової інформації.

У Росії офіційна пропаганда презентує ці вибори як плебісцит щодо довіри президенту Володимиру Путіну. Тобто, логіка така: або ти голосуєш за “Єдіную Росію” і президента Володимира Путіна, або ти голосуєш проти Володимира Путіна.

Путін поставив виборців у таке становище, що вони не можуть проголосувати за когось іншого і одночасно за нього. Тобто, вони мають проголосувати за “Єдіную Росію” і за Володимира Путіна. Виходить так, що якщо ти не голосуєш за цю партію, то ти – ворог Путіна.