Катерина Хінкулова кореспондент Бі-Бі-Сі

	Андрєй Луговой заперечує свою причетність до отруєння Александра Литвиненка полонієм

У четвер прийшла черга Росії оголосити про заходи у відповідь. Чотири британські дипломати мають залишити Москву протягом 10 днів.

Британія оголосила про своє рішення вислати росіян ще у понеділок, по тому, як Москва відмовилася видавати британському судові Андрєя Лугового, екс-працівника ФСБ, якого британський прокурор порекомендував звинуватити у “вбивстві Александра Литвиненка через навмисне отруєння”.

Сам пан Луговой відкидає такі звинувачення. Після британського оголошення багато хто чекав на швидшу і різкішу реакцію Росії, ніж аналогічний крок у відповідь.

На прийом до МЗС

У четвер посла Великобританії у Росії Ентоні Брентона було викликано на аудієнцію до заступника міністра закордонних справ Російської Федерації Александра Грушка, де йому і повідомили про рішення Москви.

Посол, проте, наголосив на незмінності позиції Лондона: "Я підкреслив під час розмови з ним, що ми і далі розчаровані реакцією Росії на наш запит видати пана Лугового. І що ми і далі сподіваємося, що Росія знайде методи до співпраці у цій справі".

Наразі неочевидно, якою саме може бути така співпраця, бо є лише всі ознаки напруженості. Речник російського МЗС Михайло Каминін сказав, що Москва була змушена до таких кроків поведінкою Лондона.

"Москва не намагалася створити якісь проблеми у стосунках з Лондоном. Позиція лейбористського уряду стосовно Росії аж ніяк не ґрунтується на здоровому глузді чи нормальному британському прагматизмі. І гарним прикладом цьому є вимоги від суверенної і демократичної держави змінити свою конституцію, аби видати одного єдиного громадянина через справу Литвиненка".

Також повідомлено про неможливість подальшої співпраці Росії з Британією у справі боротьби з тероризмом.

Спільний фронт щодо Росії?

Міністр закордонних справ Великобританії Девід Мілібенд, так само як і британський посол у Москві, висловив розчарування небажанням Росії до подальшої співпраці. Він вважає рішення Москви “несправедливим”.

Водночас, не можна було не помітити жорсткіших ноток у голосі нового голови британського зовнішньополітичного відомства, який заступив на свою посаду всього кілька тижнів тому, коли прем’єром став Гордон Браун.

Ось що сказав пан Мілібенд: "Всі країни мають чітко визначені права, як члени міжнародної спільноти. Але також є чіткі обов’язки, які асоціюються з членством у міжнародній спільноті. І цей принцип має бути ключовим не лише для двостороннього діалогу між Британією та Росією, але і для Європейського діалогу між Європейським Союзом і Російською Федерацією".

Апеляція до решти міжнародної спільноти і, зокрема, до Європейського Союзу стала цікавим елементом заяви британського міністра, бо саме брак уніфікованої політики щодо Росії часто стає на перешкоді у вирішенні багатьох питань, як політичних, так і економічних, між Москвою та Заходом.

Європейському Союзові часто бракує спільного голосу, коли окремі держави воліють укладати сепаратні домовленості з Москвою. Але у справі Литвиненка ідеться і про стурбованість британського уряду елементарною безпекою його громадян.

Отруєння екс-агента ФСБ у Лондоні радіоактивним полонієм і зараження багатьох точок по всій столиці цією небезпечною речовиною є неприйнятною загрозою, і саме тому британський уряд прагне, аби його жорсткі дії були очевидними.

Британський міністр закордонних справ також висловив подяку усім закордонним колегам, які підтримали Лондон у його вимогах видати Лугового. Одним таким дружнім голосом – напевно, і не дивно, - стала Кондоліза Райс, державний секретар США.

Далі буде?

Висилка чотирьох британських дипломатів не стала найрізкішою реакцією, на яку можна було очікувати від Москви. Але тепер є побоювання, що Москва демонструватиме ще менше волі до співпраці в інших питаннях міжнародної політики – зокрема, майбутнього Косова. Таким чином британсько-російська суперечка може мати тривалі наслідки для інших сфер міжнародної дипломатії.