Фідель Павленко Бі-Бі-Сі

	В'єтнам славиться не лише гарними дівчатами

Бі-Бі-Сі запитала кореспондента у Ханої Біла Хейтона, наскільки важливою подією для В"єтнаму є приєднання до СОТ?

Хейтон: Гадаю, важко переоцінити важливість цієї події для В"єтнаму і особливо для уряду країни. У вечірньому ефірі транслювалася тригодинна програма, присвячена церемонії підписання документів щодо СОТ. Уряд домагався цього протягом 12 років, країна поставила це як пріоритетну мету і доклала великих зусиль задля її досягнення. Тут і запровадження змін до національного законодавства, і реформи, і переговори зі ста сорока дев"ятьма країнами-членами. І тепер, коли цей процес позаду, у В"єтнамі справжнє відччуття ейфорії.

Бі-Бі-Сі: Що, на Вашу думку, було найскладнішим для В"єтнаму на цьому шляху, адже для багатьох країн, де багато років панувала планова економіка, зокрема для України, доволі важко перейти, так би мовити, на ринкові рейки, та ще й за умов існування потужної опозиції всередині країни?

Хейтон: У В"єтнамі деякі аспекти були відмінними. Тут практично не було внутрішньої опозиції ідеї приєднання до СОТ. До певної міри це пояснюється тим, що люди практично нічого не знають про негативні наслідки, тут не було жодних дебатів щодо плюсів і мінусів, зокрема, через жорсткий контроль засобів масової інформації з боку уряду. Хоча цілком очевидно, негативні наслідки неминучі у багатьох галузях. І не лише, скажімо, у сільському господарстві, де фермери тепер матимуть потужну зовнішню конкуренцію, а і у банківському секторі, куди прийдуть більш досвідчені і потужні міжнародні банки. Лише днями лідер профспілки сільгосппрацівників казав мені, що внаслідок приєднання до СОТ і загалом модернізації галузі без роботи можуть залишитися до 10 мільйонів фермерів і найманих робітників галузі.

Бі-Бі-Сі: Але ж уряд напевно теж знає про такі невтішні перспективи і мабуть готував якісь програми перекваліфікації чи адаптації працівників, які втратять роботу?

	Тримайся, Маноло Блахнік: в'єтнамське взуття - то не тільки в'єтнамки

Хейтон: У цьому процесі було кілька ключових дат. Наприклад, 2000-го року В"єтнам підписав двосторонню угоду зі Сполученими Штатами про відкриття свого ринку у деяких галузях, у тому числі ринку послуг, для вільної конкуренції із зовнішніми компаніями. Подібну угоду було підписано і з Євросоюзом 2004 року. Тому приєднання до СОТ з усіма відповідними негативними наслідками не було для В"єтнаму несподіванкою, і не стане аж надто значним шоком, як це могло би бути у разі швидкого процесу. Зрештою, країна поступово йшла до цього 12 років.

Бі-Бі-Сі:
Тут можна також провести деякі паралелі з Україною, як розпочала свій шлях до СОТ 13 років тому, але й досі немає чіткої дати вступу, не в останню чергу через потужну внутрішню опозицію, існування лобістських груп, які звісно побоюються відкритої конкуренції і потенційної втрати можливості отримувати надприбутки. Чи існували такі групи у В"єтнамі?

Хейтон: Безумовно є деякі паралелі, і звичайно існують групи, не зацікавлені у приєднанні до СОТ, оскільки це матиме негативний вплив на їхні інтереси, але водночас я би звернув увагу на одну ключову відмінність. У В"єтнамі досі домінує одна політична партія - комуністична, яка ухвалює якісь рішення і потім впроваджує їх у життя, незалежно від існування інших думок. Вони вирішили, що членство в СОТ вигідне для країни, і тут опозиції бути не може. Хоча варто зазначити, що на місцевому рівні можна очікувати проблем у сенсі дотримання усіх вимог членства в СОТ. Напевно чимало чиновників і бюрократія на місцях намагатимуться і надалі з преференціями ставитися до місцевих виробників і компаній, і я не виключаю, що попереду можуть бути серйозні конфлікти з іноземними фірмами, які прийдуть на в"єтнамський ринок і будуть скаржитися, що тут і досі важко робити нормальний цивілізований бізнес.