|
'Донецький' Гайдук став секретарем РНБО | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
З часів свого створення у 1996, коли було ухвалено українську Конституцію, Рада Національної Безпеки та Оборони, очолювана президентом, традиційно була структурою, яка балансує вплив Кабінету Міністрів. Першим головою РНБО після створення цієї структури був Володимир Горбулін. Впродовж останніх 4 місяців він виконував обов’язки секретаря РНБО. Передаючи справи новопризначеному секретарю, Віталію Гайдуку, пан Горбулін заявив, що він “зробив усе, аби повернути РНБО ту роль, яку вона відігравала всередині 90-х”. Він також заявив, що останні кадрові зміни у секретаріаті президента є “продуманим планом, спрямованим на посилення можливостей керування країною.” Водночас сам Віталій Гайдук заявив, що не виконуватиме на посаді секретаря РНБО ніяких завдань, крім того, що передбачено у законодавстві: “Хочу одразу зняти всі сенсації: ніяких завдань, окрім тих, які окреслені у законах України щодо діяльності Ради Національної Безпеки і Оборони та її апарату, я не отримав.” Оглядачі в Україні насамперед звертають увагу на те, що вперше уряд та РНБО очолюють представники одного регіону – Донеччини. Водночас спостерігачі наголошують і на тому, що Індустріальний Союз Донбасу, який разом із Сергієм Тарутою представляє Віталій Гайдук, та System Capital Management Рината Ахметова, якого вважають головною політичною та бізнесовою опорою прем’єра, мають різну філософію бізнесу та політичні уподобання. Ось як писав про цей бізнесовий донецький трикутник часопис “Корреспондент” у липні цього року: “Ахметов і Тарута – підприємці-антиподи. Як прийшов у бізнес перший, напевне, хотів би забути він сам. Другий – технар, інтелектуал. У публічному житті Тарута – естет, який збирає рештки трипільської культури та скіфське золото. Він нехтує політикою, проте викидає мільйони на гетьманські палаци та шароварне кіно. Ахметову ж байдужі шляхетні черепки. Його новим захопленням стала політика, і він спрямував туди весь свій натиск... Віталій Гайдук офіційно не є співвласником Індустріального Союзу Донбасу. За словами бізнесмена, однією із фірм-засновниць корпорації, “Візаві”, володіє його дружина. Проте, очевидно, це формальність... Сьогодні Гайдук – президент консорціуму Індустріальна Група, компанії, що управляє активами ІСД. Офіційно його компетенція – визначення загальної корпоративної та інвестиційної стратегії групи. Щоправда, за кордоном ІСД зазвичай представляє Тарута, а Гайдук більше опікується лобізмом в Україні...Утім, у Гайдука є і мирні хобі. Він пристрасний меломан, і за студентських років вів дискотеки у Донецьку. З того часу Гайдук зібрав велику колекцію музичних записів. Люди, що знають бізнесмена, стверджують: він захоплюється історією церкви, і може годинами сперечатися про нюанси християнського догматизму.” “Корреспондент” також оцінив статки Ахметова у 11.8 мільярдів доларів, а Тарути та Гайдука – по 1.7 мільярдів в кожного. Віталій Гайдук, який прийшов до РНБО з посади президента консорціуму Індустріальна Група, має і поважний досвід у державному управлінні: він працював в урядах Віктора Ющенка, Анатолія Кінаха та Віктора Януковича на посадах від заступника міністра енергетики до віце-прем’єра з енергетичних питань. Його звільнення у грудні 2003 року відбулося одразу після заяви пана Гайдука про неприпустимість передачі україно-російському газовому консорціуму вже існуючої української газотранспортної системи: “Питання консорціуму з управління знято з порядку денного, оскільки ми прийшли до того, що аби забезпечити необхідні обсяги транспортування газу і збільшення його до 140 мільярдів кубометрів у 2013 році, треба побудувати нову трубу, і тільки на базі цього ми готові створити консорціум.” Проте тоді оглядачі також казали, що чи не так само важливою причиною відставки Віталія Гайдука стала його захист вигідності європейського напрямку функціонування нафтопроводу Одеса-Броди, а також скептицизм щодо доцільності приходу в українську енергетику російського державного капіталу в особі РАО ЄЕС Росії. Звертає на себе увагу і ще одне призначення Віталія Гайдука – те, яке не відбулося. Наприкінці 2005 року президент Віктор Ющенко під час телевізійного виступу заявив, що знову призначить пана Гайдука на посаду віце-прем’єра з питань енергетики. Проте 4 січня 2006 року між Росією та Україною були укладені принципово нові газові домовленості, основою яких стала монополія РосУкрЕнерго на постачання газу українським споживачам. В інтерв’ю Бі-Бі-Сі у січні цього року Віталій Гайдук так сформулював своє ставлення до цих угод: “Ми повинні були згідно із старим контрактом звернутися до Стокгольмського арбітражного суду, або хоча б залучити експертів незалежних юридичних компаній, які б могли б дати оцінку нашої позиції, нашої перспективи. Яка у нас там вірогідність: чи 50 на 50, чи 80 на 20, з точки зору правди на нашому боці. А ми бачили, що нічого не відбувається, а відбулася незрозуміла угода, яка сьогодні дає незрозумілу формулу ціни.” Прем’єр-міністр, Віктор Янукович позитивно оцінив нове кадрове призначення президента, віддавши належне Віталію Гайдукові як фахівцю та зваженій людині. У Партії Регіонів називають це призначення прагматичним. Головні союзники регіоналів у антикризовій коаліції, соціалісти, кажуть, що призначення пана Гайдука секретарем РНБО означають суттєве посилення команди президента із переходом від оборони до нападу у протистоянні між президентом та прем’єром. Водночас в опозиційному Блоці Юлії Тимошенко нового секретаря РНБО називають “технічним” – раніше саме Юлію Тимошенко разом із Юрієм Єхануровим називали серед кандидатур на цю посаду. | Також на цю тему Гайдук - про газові угоди та майбутнє індустрії17 січня 2006 | ДОКЛАДНО Крок до об'єднання нафтопроводів України та Польщі 16 січня 2004 | Головна сторінка Гайдук: консорціуму не буде05 грудня, 2003 | УКРАЇНА | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||