Усі з цих воєн закінчилися приниженням для Сербії, справу якої Слободан Мілошевич намагався захистити.

Він відчайдушно тримався за владу, і робив це головним чином через утиски проти своїх опонентів та удавання, що саме він є миротворцем у регіоні.

Він був одним з підписантів Дейтонської мирної угоди, яка поклала край війні у Боснії 1995 року.

Але він не міг протистояти зростанню опозиції у Сербії, яка ставала дедалі активнішою по тому, як сербські сили були витіснені з Косова американськими повітряними ударами 1999 року.

Коли Міжнародний трибунал з воєнних злочинів у Гаазі звинуватив Слободана Мілошевича у злочинах проти людства, він став першим головою уряду в історії, який отримав такі звинувачення і далі перебуваючи при владі.

Він був примушений піти зі своєї посади, коли його витіснив демократичніше налаштований режим.