Серед країн, які підписали угоду, Японія - яка була одним з ініціаторів Кіотського Протоколу, підписаному 1997-го року, що передбачав вирішення проблеми шляхом зменшення викидів парникових газів окремих країн.

Нова угода не є обов'язковою для виконання і не має конкретних цілей та часових рамок.

Крім США, угоду підписали Індія та Китай, які вивільняють найбільше парникових газів серед країн, що розвиваються, а також Південна Корея.

За словами заступника американського Держсекретаря, країни вважають угоду доповнення до Кіотського протоколу радше ніж альтернативою.

Австралійський міністр закордонних справ Александер Давнер сказав, що вони хотіли визначити практичний шлях для вирішення проблеми, який має більше економічного сенсу:

"Ми хочемо заохотили інвестиції - урядові чи приватні - до розвитку чистих енергетичних технологій, які будуть корисними не лише для країн, що розвиваються, але й для скорочення викидів парникових газів. Ми вважаємо, що треба зосередитись на зміні технології, щоб вирішити проблему кліматичних змін - якщо вирішити це правильне слово - і до цього треба залучати країни, що розвиваються, які також вивільняють значний обсяг парникових газів."

Водночас, захисники довкілля говорять про політичні мотиви угоди, яку вони вважають відволіканням уваги від втілення Кіотського протоколу.