Вважають, що від часу незалежності близько мільйона громадян залишили країну, яка у СРСР свого часу вважалася лідером науковомісткої промисловості.

Вірменська діаспора є добре організованою у США і Росії, але сама Вірменія залишається у глибокій кризі, розповідає оглядач БіБіСі Стівен Ік:

"Виступаючи в Єревані Тігран Сарґісян повідомив, що надходження з-за кордону цього року у двічі перевищать національний бюджет Вірменії і значною мірою пояснюють економічне зростання в країні.

За словами голови Центрального Банку, вірменська діаспора вдвічі більша за населення самої країни і є її єдиним природнім ресурсом.

Інвестиції вірменів зі США, Західної Європи та Росії цілком трансформували принаймні центральну частину Єревана, де відкрилася велика кількість кафе, ресторанів та магазинів.

Це різкий контраст з холодним і голодним містом початку 90-их, яким його згадують іноземці.

Проте, за оцінками Світового Банку, половина населення Вірменії живе нижче рівня бідності, який визначила вірменська держава.

Чверть вірменів живуть за оцінкою Світового банку в "абсолютній бідності" Деякі вірменські економісти вважають, що зовнішні інвестиції утискають місцеве виробництво і можуть узалежнити державу назавжди.

Проте для більшості вірменів, це - єдиний спосіб вижити. Після розвалу СРСР та економічної блокади з боку Азербайджана та Туреччини країна перетворилася на руїну.

Здобутки радянської промисловості в електроніці та будівництві практично зникли."