Домовленості встановлюють обов’язкові межі на викиди вуглекислого газу та інших так званих парникових газів.

Оскільки угода передбачає купівлю і продаж квот на викиди газів, в Україні фахівці передбачають можливість зиску для українського бюджету.

Український еколог Олександр Філоненко - фахівець з питань реалізації Кітоського протоколу сказав Бі-Бі-Сі, що Україна може отримати мільярди доларів, продаючи свої невикористані квоти, але для такої торгівлі уряд має провести певні підготовчі роботи, зокрема, інвентаризувати усі викиди і внести ті дані до конвенції ООН.

Крім того, на думку експерта, вже найближчим часом уряд має затвердити процедуру проходження так званих "проектів спільного впровадження", які укладатиме Україна з покупцями квот.

США відмовилися від Кіото.

Більшість промислово розвинених країн світу підписали угоду, але її наслідки будуть обмежені через неучасть Сполучених Штатів.

Президент Буш відмовився від угоди, заявивши, що її виконання зашкодило б економіці США.

Голова програм охорони довкілля ООН Клаус Тойпфер сказав, що Кіото є лише першим кроком на шляху боротьби з глобальним потеплінням та його наслідками для клімату планети.

Найбільші країни Азії Китай та Індія не належать до країн, яких стосуватимуться вимоги Кіотського протоколу, оскільки вони мають статус розвиткових країн.

Тим часом Австралія відмовилася ратифікувати протокол.

Австралійський прем’єр-міністр Джон Говард сказав, що приєднання до Кіотського процесу зашкодить Австралії, якщо до нього не приєднаються такі найбільші забруднювачі, як США і Китай.

В Японії, яка приєдналася до Кіото, урядовий звіт зазначає, що понад третина промисловості може не досягти планованого скорочення викидів парникових газів.