Російський президент Владімір Путін

Втім, за словами Путіна, необхідно ще зрозуміти, що мав на увазі польський провідник.

"Якщо вважати цей вислів як спробу обмежити можливості Росії у розвитку відносин із сусідами, це можна розцінити як прагнення ізолювати Російську Федерацію", - сказав він.

Як повідомляє кореспондент Бі-Бі-Сі у Польщі, президент Квасьнєвські в численних інтерв'ю після перебування в Києві в якості посередника наголошував, що становище в Україні матиме великий вплив не лише на майбутнє української держави, але й на стабільність всього регіону Центрально-Східної Європи.

В одному з інтерв'ю пан Квасьнєвські сказав, що Росія стане набагато ліпшою державою без України, аніж з Україною. На думку експертів, президент Польщі, а також численні польські політологи і політики вважають, що успіх процесів демократії в Україні допоможе також позбутися проімперських настроїв в самій Росії.

Під час помаранчевої революції польські ЗМІ часто згадували слова експерта З. Бжезинського, який сказав, що з Україною Росія - це імперія, а без України Росія - це звичайна держава. Польські політологи вважають, що авторитарний режим, який, на їхню думку існує в Росії, шкодить, насамперед, самому російському суспільству.

Інтерв'ю польського президента

Інтерв'ю Квасьнєвського тижневику "Політика", яке викликало негативну реакцію президента Росії Владіміра Путіна, розміщено у статті, яка називається "Київська місія: за лаштунками українського круглого столу". На запитання кореспондентів, як почався той круглий стіл, пан Квасьнєвські відповів:

"Коли почалися демонстрації на Майдані незалежності у Києві, виникло фундаментальне запитання: чи то спонтанний вибух, чи тимчасовий вияв, зрозуміло, фрустрації? Мій інстинкт підказував, що то революційний вибух, і якщо Кучма ним злегковажить, то зробить помилку. Просто люди сказали "Ні!" І так все почалося. У вівторок 23 листопада Кучма, а потім Ющенко, задзвонили до мене безпосередньо".

Тижневик "Політика" цитує пана Квасьнєвського, згідно з яким, обидві сторони протистояння - і влада, і опозиція опинилися у ризикованій ситуації, коли Ющенко не мав правового обгрунтування, а Кучма не мав реальної влади.

Тим часом конфлікт набув не лише значення для Польщі, але для цілої Європи. Після розмови з керівником зовнішьно-політичного відомства Євросоюзу Хав'єром Соланою, провідник Польщі мав розмови з президентом Чехії, канцлером Австрії, президентом Франції та канцлером Німеччини.

Реакцію німецького лідера Герхарда Шредера часопис подає у викладі пана Квасьнєвського так:

"Перша розмова була холодною. Я його попросив скористати з своїх добрих контактів і пояснити Росії, що не варто займати таку тверду позицію. Така
негнучка позиція ні до чого доброго не призведе. І що ми потребуємо участі Росії у розв'язанні того конфлікту".

На запитання тижневика, чи не остерігався пан Квасьнєвські реакції Вашингтона, президент зазначив, що США віддавна підтримували демократичні сили в Україні, хоч і не лагодили з Кучмою.

Відтак Буш на прохання допомоги заявив про свою підтримку посередництва пана Квасьнєвського, коли їхав до Канади. "Політика" запитала польського президента, чи Америка не веде подвійної гри, адже при зустрічах з Путіним Буш говорить зовсім інші речі, а саме про Росію як стратегічного партнера. Александр Квасьнєвські відповів:

"Я розумію президента Сполучених Штатів. Я теж намагаюся мати добрі стосунки з паном Путіним. Але знаю, що для кожної великої потуги Росія без України є також кращим вирішенням, ніж Росія з Україною. Це американська теза. Який для них геостратегічний інтерес, аби Росія мала би Україну? Те, що Росія відшуковує своє місце у світі, є нормальним. Але для чого їм ще використовувати ще 50 мільйонів укранців? У будь-якому випадку, завдяки тим телефонним розмовам вдалося організувати місію до Києва у складі Солани та президента Литви Адамкуса. Адамкус з'явився там також з ініціативи Кучми".

Наскільки круглий стіл був сприйняти у Кремлі, засвідчила участь в його роботі російського посланця. Звідки взявся у Києві пан Гризлов, повідомив тижневику Александр Квасьнєвські:

"Гризлов став посланцем Путіна. Перше запитання Кучми було, чи ми маємо щось проти участі російського представника. Ми відповіли, що не маємо нічого приховувати і немаємо нічого проти. Росія поступово змінювала свою позицію і погодилася з планом".