|
Українські компанії мають бути активнішими в Іраку | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Які саме, розповідає Ольга Бурда. За оцінками міжнародних організацій, на відбудову інфтраструктури, сільського гопсодарства, охорни здоров‘я та освіти Іраку знадобиться 35 мільярдів доларів. Ще 20 мілярдів плаунється витратити на відновлення системи правоохоронних органів та нафтової промисловості. Україна, сподіваючись долучитися до відбудови, взяла участь у міжнародних тендерах. Проте, тимчасовий повірений у справах України в Іраку посол Анатолій Олійник вважає успіхи українських підприємців у конкурсах більш, ніж скромними. --Наші компанії беруть участь у тендерах. Вони отримують тендерну документацію, але ще не виграЮть. Можна так сказати.... Пан Олійник переконаний, що участь у міжнародних тендерах – то не єдиний шлях пошуків ділових партнерів в Іраку заради просування українських товарів та послуг на ринки тієї країни. -- Не обов‘язково присилати своїх працівників на відбудову тих чи інших об‘єктів. Можна кооперуватися з іншими компаніями на умовах постачання обладнання, будівельних матеріалів. Окрім того, можна ближче висуватися до кордонів з Іраком, можна мати склади своєї продукції безпосередньо на кордонах з тією країною. Все це можна робити. Дипломат каже, що що він особисто зустрічався з багатьма міністрами нового уряду в Іраку і всі вони наголошували на великих можливостях українських компаній у справі повоєнної відбудови економіки тієї країни та постачанні їй своєї продукції. За словами пана Олійника, практично в кожному міністрестві зацікавлені в українських технолгіях та фахівцях, треба лише приходити та прпонувати свої послуги. Водночас дипломат не виключає, що українські підприємці побоюються іти на іракський ринок передусім тому, що вважають ту країну недостатньо безпечною для себе та свого капіталу. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||