Ольга Макарчук, для Бі-Бі-Сі, Київ

Стабільність, реформи та зростання економіки – ці слова лунали найчастіше під час змалювання президентом України Леонідом Кучмою досягнень свого десятирічного перебування при владі.

Підводячи риску під двома термінами свого президенства майже півторагодинним інтерв’ю, пан Кучма не сказав ані слова про стан із демократією в країні, свободу слова чи низку резонансних подій, якими позначилося його перебування при владі, зокрема, так званого „Касетного скандалу” чи „Кучма-ґейту” 2001 року.

На думку політологів, те, що український лідер прощався зі співвітчизниками за допомогою одного з національних телеканалів не після обрання його наступника за 4 місяці, а у розпал передвиборчої боротьби, свідчило про бажання Леоніда Кучми внести корективи до ходу кампанії.

Насамперед критики від першої особи держави зазнали два головних претенденти на високу посаду, Віктор Янукович і Віктор Ющенко, першого з яких пан Кучма назвав сором’язливим, а другого – комуністом.

“Що стосується Віктора Януковича, все правильно він сказав. Мені би хотілося, щоб сталі в нього в голосі більше було. Але за нього говорять справи – не тільки його справи, але й справи уряду. Це головна база, з якою він іде на вибори. Ну а сором’язливість – така річ, яка проходить. Ну а що стосується Віктора Ющенка, то мені здається, що своєю промовою він перестав бути паном, а став “товаріщем”, бо його промова, то скоріше, виступ комуніста.”

Натомість, деякі оглядачі побачили в такому критичному до опозиційного лідера вислові Леоніда Кучми те, що випадково може бути потрактоване на користь „нашоукраїнцеві”. Адже головні вади, якими дорікають Віктору Ющенку деякі телеканали, - це те, що він, мовляв, є надто нерішучим і надто націоналістично налаштованим.

Лідера „Нашої України”, прем'єра Віктора Януковича та керманича комуністів Петра Симоненка чинний президент назвав основними претендентами на посаду глави держави. При цьому Леонід Кучма вкотре заперечив можливість свого балотування, зазначивши, що гасло „Хай краще Кучма” є не тим висловлюванням, яке б могло йому сподобатися.

Разом із тим, український лідер не має наміру відмовлятися від свого іншого проекту – конституційної реформи. Леонід Кучма обіцяє, що не підтримає тих кандидатів у президенти, які не поділяють його прагнення змінити форму правління в Україні:

“Реформа не для Кучми, не для Януковича, не для Ющенка, чи ще когось. Вона потрібна Україні. Я не підтримаю жодного кандидата в президенти, жодного, в тому числі й Януковича, якщо ці люди будуть проти реформи.”

Окрім розвитку економіки, який президент Кучма безпосередньо пов'язав із своїм перебуванням при владі, глава держави назвав низку дипломатичних успіхів України за останні 10 років. За словами Леоніда Кучми, це затвердження України на міжнародному рівні, її долучення до світової системи безпеки і оформлення кордонів.

Щодо останнього, пан Кучма не уточнив, які саме кордони України малися на увазі. Між тим, як виглядає, остаточно оформленими сьогодні є лише лінії розділу України з Євросоюзом. Говорячи про відносини з ЄС та НАТО, Леонід Кучма пророкував їхню інтенсифікацію, не згадуючи про перспективи членства. Пан Кучма додав, що на відміну від Брюселя, Москва розмовляє з Києвом однією мовою:

“Тісна співпраця – іншого не дано. Нікуди ми один від одного не дінемося. Ми всі в одному човні, особливо перед глобальними загрозами, якою є тероризм. З Росією ми говоримо однією мовою, навіть тоді, коли говоримо на підвищених тонах. Буде все гаразд, коли й із Західною Європою, Євросоюзом і світом ми говоритимемо однією мовою. Мова сьогодні Європи – мова достатку і свободи. Ми обов'язково перейдемо на цю мову.”

Останнім питанням, на яке відповідав під час свого інтерв'ю Леонід Кучма було, як він оцінює розмови про те, що наступний рік, мовляв, називають роком Ющенка. Пан Кучма на те відповів, що роком Віктора Ющенка був час його прем'єрства у 2000-му, роком Валерія Пусовойтенка – його перебування на чолі уряду у 99-му, те саме, мовляв, стосувалося років прем'єрів Кінаха та Януковича. „Але все це роки президента Кучми„ – додав глава держави.