Світлана Дорош Бі-Бі-Сі, Київ

Голова ФДМУ Михайло Чечетов

Парламентська опозиція домагалася ухвалення постанови про незадовільну роботу фонду у ході приватизації у 2002-2003 роках та про відставку голови ФДМУ Михайла Чечетова, однак більшість депутатів таку пропозицію не підтримала.

Опозиція переконана, що приватизація в Україні - непрозора і здійснюється на догоду певним політико-бізнесовим групам.

Голова ФДМУ Михайло Чечетов заперечує такі звинувачення: “Я вас запевняю, що ніякої політики у діяльності Фонду державного майна немає. Я хочу наголосити, що минулого року вперше на 12 років незалежності України було виконано план приватизації в Україні”. Михайло Чечетов наголошує, що ці кошти уряд і парламент вже спрямували на підвищення пенсій, зарплат та соціальних виплат.

Представники опозиції, як і раніше, знову заявляють про те, що найбільш привабливі і прибуткові підприємства під час приватизації дістаються особам, котрі є у родинних чи інших стосунках із високопосадовими особами держави.

Під час дебатів у Верховній Раді передусім опозиція згадувала «Криворіжсталь», яку придбав «Індустріально-металургійний союз» Рената Ахметова-Віктора Пінчука. Останній, як відомо, є зятем президента Кучми. Інших прикладів родинної приватизації депутати не наводили.

Водночас представник фракції «Наша Україна» Юрій Кармазін заявив про те, що всупереч законодавству, «у приватизованих холдингах управління державними акціями здійснюють 14 народних депутатів, 3 посадові особи адміністрації Президента, 25 – уряду і 89 –міністерств і відомств». Прізвища не називалися, але пан Кармазін закликав це зробити керівників Фонду майна та контрольної комісії Верховної Ради з приватизації.

Багато екпертів висловлювалися за заборону на приватизацію стратегічно важливих для держави підприємств. Планувалося також визначити перелік таких підприємств окремим додатком. Цього дня депутати не змогли ухвалити відповідну поправку до закону про приватизацію.

У дебатах навколо приватизації в Україні не брали участі представники фракцій більшості – жодного виступу від них не пролунало. Леонід Кравчук, пояснюючи таку мовчанку, сказав Бі-Бі-Сі, що розглядати подібні питання незадовго до президентських виборів – недоречно, оскільки важко домогтися об'єктивних оцінок і висновків.

«Після президентських виборів новообраний президент чи сформований ним уряд може порушити перед парламентом питання про реприватизацію чи націоналізацію приватизованого майна, якщо будуть доведені якісь порушення. Зараз ми ні до чого не зможемо прийти. Бо діють діаметрально протилежні сили у Верховній Раді», - сказав Леонід Кравчук.