Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Гюнтер Ферхойґен дивиться в майбутнє

"Керівник процесу розширення ЄС дивиться за обрій" - читаємо у заголовку статті у Financial Times, а підзаголовок промовляє: "Ґюнтер Ферхойген зосереджується на довготривалій перспективі". Часопис зауважує, що заплановане на травень наступного року розширення Європейського Союзу з 15 до 25 країн зовсім не буде останнім актом проекту під назвою "Ширша Європа":

"Після схвалення вступу до ЄС десяти країн Центральної та Східної Європи увага 59-річного комісара з питань розширення переходить на Туреччину, Хорватію, Болгарію і далі - аж до України, Росії та Молдови. Хоча навіть всередині європейських структур немає єдності щодо того, наскільки реальними є перспективи цих країн стати у майбутньому частиною об"єднаної Європи."

Болгарія, Румунія і, можливо, Хорватія стануть членами Євросоюзу вже 2007 року, якщо буде виконано усі умови, висунуті цим країнам для вступу, пише Financial Times. Значно складнішим виглядає питання із залученням Туреччини. Ключем до можливого членства Анкари є врегулювання проблеми Кипру. Однак, якщо тут можна принаймні говорити про якісь конкретні часові рамки, веде далі часопис, і переговори про вступ можуть розпочатися вже наступного року, залежно від результатів виборів у північній - турецькій - частині Кипру у грудні, у питанні взаємин з Українною, Росією, Білоруссю і Молдовою Ґюнтер Ферхойген закликає до прагматизму, пише Financial Times:

"Проект "Ширша Європа" зовсім не обов"язково означає включення питання майбутнього членства на порядок денний, каже він. У випадку з Україною ми маємо чудовий план дій, і є можливість повної економічної інтеграції Києва з ЄС. Україна вважає це першим кроком, але про членство, навіть перспективне, наразі не йдеться. Білорусь - це відверта диктатура, а Молдова - дуже крихка держава. Але це наші майбутні сусіди і ми повинні принаймні підтримувати їхні громадянські суспільства. Ми також сподіваємося, що політика "ширшої Європи" сприятиме значному покращенню взаємин з Росією."

Свідченням значного поглиблення економічної інтеграції ЄС з Москвою Financial Times називає принципову угоду про будівництво нового газопроводу з Росії до Західної Європи по дну Балтійського моря. Проект, вартістю від 6 до 8 мільярдів доларів було ухвалено на переговорах між російським велетнем "Газпром" і провідними німецькими енергетичними компаніями "Рургаз" і ЕОН:

"Угоду може бути підписано вже до кінця цього року. Трубопровід протягнеться на 3 тисячі кілометрів з російського Виборгу до Німеччини з можливим подовженням до Голландії та Британії. Двостороннє фінансування проекту віддзеркалює обопільну зацікавленість у його реалізації. Для ЄС це означатиме урізноманітнення джерел енергопостачання з меншою залежністю від крихкого Близького Сходу. Зі свого боку, "Газпром" зможе позбутися політичних і фінансових ризиків, пов"язаних з експортом газу традиційними маршрутами територіями України і Білорусі."