Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

У Палаці "Україна" відбулося святкове засідання, присвячене Дню незалежності, на якому виступив президент України Леонід Кучма.

Із завершенням 12 року української незалежності можна говорити про завершення певного циклу у розвитку держави – заявив у своїй святковій промові Леонід Кучма.

Антипрезидентська опозиція регулярно протестує

За словами пана Кучми, український народ історично і психологічно тяжіє до парламентсько-президентської форми правління: “Українці не люблять віддавати забагато влади президенту чи гетьману.

Більшість із нас влаштовує, коли керівника країни контролює сильне народне представництво. А таким є на сьогоднішній день парламент.”

Президент готовий підтримати проект опозиції

У цьому зв'язку президент заявив, що готовий підтримати новий законопроект змін до Конституції, вироблений опозицією та владою під час літніх канікул: “Роботу над новим законопроектом фактично завершено. Не зважаючи на певні вади, я думаю, що цей законопроект має бути ухвалений Верховною Радою, адже підтримка конституційною більшістю голосів йому, напевне, вже забезпечена.

Найбільш принциповим для мене є те, що досягнуто згоди щодо основного питання: формування уряду коаліцією фракцій та депутатських груп. Цей принцип гарантує відповідальність уряду перед суспільством за свою діяльність чи бездіяльність. Саме тому зі свого боку, як голова держави, я готовий його підтримати.”

Влада чи опозиція?

Продовжуючи тему політичної ситуації та майбутніх президентських виборів, Леонід Кучма закликав українських політиків остаточно визначитися: чи вони на боці влади, чи опозиції, а також усвідомити, що “не буде манни небесної після президентських виборів, а буде звичне життя, коли, як це і має бути за демократії, добробут кожного залежатиме, передусім, від нього самого, а не від міфічного месії”.

Національні інтереси

У зовнішній політиці, Україна, на погляд президента, має, перш за все, керуватися своїми національними інтересами. Прикладом такого послуговування національними інтересами, навіть всупереч суспільній думці, Леонід Кучма назвав рішення влади надіслати український миротворчий контингент до Іраку:

“Українська держава, усвідомлюючи певну суспільну непопулярність цього, виходячи з національних інтересів України, ухвалила рішення про відправлення наших миротворців до Іраку. Така непопулярність, до речі, не є суто українським феноменом.

Існує чимало застережень у громадській думці Іспанії, Італії, Великобританії, Польщі. Але ми, як і політики цих країн, упевнені: це рішення було зроблене в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь наших співгромадян.

Наше уміння ефективно діяти у світі, що швидко змінюється, було гідно оцінене і лідерами інших країн, і закордонними експертами, серед них і тими, хто традиційно недовірливо сталяться до української влади”.

Європейський вибір

Головний зовнішньо-політичний орієнтир України - задекларований європейський вибір - Леонід Кучма назвав “поверненням до історичної ідентичності”: “Ми повинні перестати декларувати часові рамки вступу до Євросоюзу. Наше головне завдання, наша мета – підвищення рівня життя, соціальних гарантій для наших громадян, розвиток демократії, адже для суспільства, насампеперд, у цьому є сенс європейського вибору”.

Партнери

Аби наздогнати Європу, Україні, за словами президента, потрібна “економізація” зовнішньої політики і підтримка вигідних бізнесових зв”язків. Саме тому, як заявив президент, Україна та Росія як ніколи потрібні один одному. Проте, як зауважив Леонід Кучма, “ при багатовіковому співіснуванні поруч, досвіду саме державного суверенного буття в нас пішов лише другий десяток років.”

Президент згадав також і іншого стратегічного партнера України – США: “Логіка взаємної зацікавленості, стратегічний збіг інтересів та спільне сповідоування цінностей демократії і гуманізм, як і варто було сподіватися, неминуче взяли гору над часом надто емоціним сприйняттям окремих неоднозначних, а іноді зовсім неіснуючих обставин”.

Корупція

Досить багато часу у своїй промові президент присвятив корумпованості правоохоронних органів та поганого ставлення населення до правоохоронців. Допомогти вирішити цю проблему, на погляд президента, може перегляд ролі і завдань Ради національної безпеки і оборони: “Корупція, зокрема, у правоохоронній сфері, стала проблемою національної безпеки.

І це вимагає реагування та висновків на найвищому державному рівні. Зокрема, перегляду функцій та призначень такого конституційного органу, як Рада національної безпеки і оборони.

Загалом, на мій погляд, ми досі не додоцінюємо владний потенціал цієї структури. Зараз було б доречно виправити цю помилку”.

25 червня цього року з посади секретаря РНБО було звільнено Євгена Марчука у зв'язку з його призначенням міністром оборони. З того часу посада секретаря РНБО залишається вакантною.