Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Анастасія Зануда Економічний кореспондент Української служби Бі-Бі-Сі

Казаське зерно коштуватиме, як українське

Україна та Казахстан домовилися про постачання 1 мільйона 200 тонн тон зерна, з яких 800 млн. тонн - урядові поставки, які, очевидно, візьме на себе державна компанія "Хліб України", а 400 млн. тонн буде завезено приватними компаніями.

Минулого тижня український прем'єр також домовився у Москві про імпорт російського зерна - теж приблизно 1,2 млн тонн, - але способом товарного кредиту.

Це означає, що його треба буде повернути із зерна врожаю наступного року з відсотками.

Російська преса: міркування тут політичні

Тим часом російські часописи звертають увагу на те, що і сама Росія потерпає від неврожаю - якщо минулого року врожай становив 86.5 млн. тонн, то цього року очікується лише 67 мільйонів.

Усі поставки російського зерна в Україну, які мають початися вже за два-три тижні, здійснюватимуться із стратегічного резерву, у якому, до речі, може бути і українське зерно минулорічного врожаю.

Отже, підсумовують російські ЗМІ, тут присутні не економічні, а політичні міркування.

"Фінансовие Ізвестія" у своєму останньому числі пишуть: "Є кілька причин для таких щедрих подарунків Росії.

Перша - Москва зацікавлена, аби Україна швидше просувалася у створенні єдиного економічного простору з нею, з Білоруссю та Казахстаном.

Друга причина - нафтопровід Одеса-Броди і бажання росіян використовувати його у реверсному режимі.

Представник однієї із нафтових компаній переконаний, що у разі, як росіяни зможуть організувати реверсний рух на цьому нафтопроводі, вони з часом отримають і контроль над ним".

Казахстан: міркування економічні

Як припускає казаський журналіст Данабек Жусуп, зернові домоленості з Казахстаном не мають таких політичних підтекстів, як з Росією, хоча і в Казахстані цей рік так само був гіршим, ніж попередній.

Він зауважує: "В Казахстані, дійсно, за прогнозами міністерства сільського господарства також очікується нижчий врожай. Якщо минулого року зібрали близько 16 мільйонів тонн, то цього року очікується близько 14 мільйонів тонн.

Але ситуація не така критична, як у Росії, і зерно в Україну, напевне, постачатиметься із врожаю цього року. Загалом, для казахів тут немає якихось політичних підтекстів".

Цього року Казахстан планує експортувати близько 4.5 млн. тонн зерна, а згідно із прогнозами світової ради з питань зерна, казаський експорт може бути збільшено ще на 1 мільйон.

Чи потрібен імпорт?

Тим часом в Україні, яка минулого року експортувала близько 10 млн. тонн зерна і посіла шосте місце серед виробників зерна у світі, і надалі обговорюють, чи потрібні тепер такі великі імпортні поставки.

З одного боку, якщо станом на цю дату минулого року було зібрано близько 32 млн. тонн зернових, то цього року - лише 7.2 млн. тонн.

Проте загальний врожай очікується на рівні 28 млн. тонн - тобто це звичайні врожаї кінця 90-х-2000 років. Загальна потреба України у продовольчому зерні - 6-6.5 млн. тонн, і, як запевняли раніше представники аграгного блоку уряду, навіть внутрішнього українського врожаю у 28 млн. тонн вистачить, аби з них виділити 6 млн. тонн продовольчого.

"Адмінзаходи можуть завадити вступу до СОТ"

Цієї неділі прем'єр проводив спеціальну нараду із губернаторами щодо стану справ із цінами на хліб в регіонах. Держрезерв також повідомив, що всі області мають достатні запаси борошна, аби контролювати роздрібні ціни.

Водночас у цьому контексті цікавою є також і остання репліка американського посла Карлоса Паскуаля про те, що адміністративні заходи, до яких вдається українська влада, намагаючись контролювати ціни на зерновому ринку, можуть ускладнити переговори про вступ України до СОТ.

Не виключено, що ці ускладнення можуть стати додатковим фактором того, аби Україна схилилася до співпраці із Єдиним економічним простором - установчі документи якого мають з'явитися у вересні цього року.

Днями білоруський президент Олександр Лукашенко заявив в інтерв'ю російським журналістам, що зобов'язання, які бере на себе Київ, намагаючись приєднатися до СОТ, є основною причиною того, що створення ЄЕП просувається дуже повільно.

Нафта може загострити конфлікт

Тим часом виглядає, що інша тема нинішніх переговорів в Астані - нафтова - може згодом загострити конфлікт між двома потенційними учасниками можливого союзу чотирьох.

У липні казахський та український уряди домовилися про участь Астани у використанні нафтопроводу Одеса-Броди у європейському напрямку і наповнення його казахською нафтою. Можна припустити, що про це йшлося під час сьогоднішніх переговорів в Астані, хоча офіційні повідомлення про це є дуже короткими.

Віктор Янукович лише повідомив, що йшлося про широке коло нафтогазових питань.

Дружба-Адрія проти реверсу Одеса-Броди

В перспективі Казахстану дійсно будуть конче потрібні додаткові нафтопроводи. В цьому плані спільне використання нафтопроводу Одеса-Броди незабаром стане дуже гострим питанням. У цьому контексті слід розглядати і переговори щодо використання іншого нафтопроводу Дружба-Адрія.

З іншого боку Україна цілком реально може взяти участь у розробці нафтових і газових родовищ, хоча у казаській пресі тема конфлікту російських та казахських інтересів на території України, які стосуються її нафтопроводів, широко не обговорюється.

У той-таки час як українські, так і російські оглядачі вважають, що у разі, як нафтопровід Дружба-Адрія запрацює, в тому числі і за рахунок транспортування казаської нафти, економічну потребу у реверсі Одеса-Броди, який лобіюють росіяни, взагалі буде досить важко довести.