Уряд Нідерландів перепросив за історію рабства. Вибачення задовольнили не всіх
Автор фото, Reuters
Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте виступив із промовою, в якій перепросив за історичну участь країни у работоргівлі та функціонуванні інституту рабства, а також за наслідки цього, що зберігаються досі.
Виступаючи в Гаазі перед представниками колишніх нідерландських колоній у Південній Америці та Карибському басейні, він назвав рабство злочином проти людства і сказав, що страждання, завдані рабством незліченній кількості людей, тривають і донині.
"Сьогодні від імені уряду Нідерландів я перепрошую за минулі дії нідерландської держави", - сказав Рютте.
"Протягом століть голландська держава та її представники підтримували і стимулювали рабство і наживалися на ньому, - продовжив прем'єр-міністр. - Це правда, що ніхто з тих, хто нині живе, не несе жодної особистої провини за рабство... (проте) голландська держава несе відповідальність за величезні страждання, заподіяні тим, хто був поневолений, та їхнім нащадкам".
Вибачення пролунали в момент ширшого переосмислення колоніального минулого Нідерландів, що включає зусилля з повернення награбованих предметів мистецтва й боротьбу з расизмом.
Крім вибачень уряду, король Віллем-Олександр доручив провести незалежне розслідування ролі нідерландської королівської сім'ї у колоніальному минулому та постколоніальному сьогоденні.
Однак промова прем'єр-міністра викликала розбіжності - і не лише в країнах, де голландські колонізатори практикували рабство, а й у нідерландському суспільстві.
"Танго танцюють удвох"
Шість організацій у Суринамі домагалися судової заборони, щоб перенести вибачення на 1 липня 2023 року, коли відзначатимуть 150-ту річницю офіційного скасування рабства в нідерландських колоніях.
Прем'єр-міністерка Сен-Мартена Сільверія Якобс заявила в суботу нідерландським ЗМІ, що острів не прийме вибачень Нідерландів, якщо вони прозвучать у понеділок.
"Дозвольте мені чітко заявити, що ми не приймемо вибачень, поки наш консультативний комітет не обговорить їх і ми як країна не обговоримо їх", - сказала вона.
Представник афросуринамської організації "Фонд честі та відновлення", що діє в Нідерландах, Рой Кайкусі вважає неправильним, що уряд не провів необхідних консультацій з активістами, багато з яких самі є нащадками рабів.
"Танго танцюють удвох - вибачення має хтось прийняти, - каже він. - Те, як уряд ставиться до цього, виглядає як неоколоніальна відрижка".
Після вбивства Джорджа Флойда в США в 2020 році, яке викликало масові протести і зростання руху Black Lives Matter, Нідерланди створили національну консультативну групу, яка дійшла висновку, що участь Нідерландів у рабстві була рівносильна злочину проти людства, і в 2021 році рекомендувала перепросити та відшкодувати збиток.
Однак на пресконференції у п'ятницю Рютте виключив можливість репарацій.
Близько 70% афрокарибської громади Нідерландів, яка здебільшого складається з нащадків рабів, вважають, що вибачення важливі. Водночас, згідно з опитуванням I&O Research, серед населення загалом лише 38% підтримують вибачення, а майже половина нідерландців - проти.
Деякі опитані висловили стурбованість щодо потенційних позовів про відшкодування збитків та їхньої вартості для країни. Інші вважають, що особисто вони та їхні предки не були поневолювачами і не наживалися на колоніалізмі, тому не сприймають саму концепцію колективних вибачень за далеке минуле.
Сучасні забобони
Плани перепросити за рабство з'явилися через тиждень після оприлюднення звіту про те, що в міністерстві закордонних справ Нідерландів робили расистські коментарі, а деяких претендентів не брали на роботу через їхній колір шкіри або етнічне походження.
В одному департаменті міністерства держави Африки у внутрішньому листуванні називали "мавпячими країнами". Після цього міністр закордонних справ перепросив.
У 2020 році тодішній доповідач ООН з расизму Тендаї Ачіуме заявив, що переконання нідерландців у тому, що Нідерланди - толерантна країна, перешкоджає боротьбі з дискримінацією та системним расизмом у голландській поліції.
"Нам подобається говорити, що ми толерантні, - каже один нідерландець суринамського походження. - Ми святкуємо цю толерантність, але толерантність за своєю суттю означає прийняття того, що тобі не подобається, і саме так ми [небілі нідерландці] і почуваємося: нам не раді, нас лише терплять".
Згідно з доповіддю Статистичного бюро Нідерландів, у людей неєвропейського походження в середньому менша площа житла, нижчий рівень освіти та доходів, а також більше проблем зі здоров'ям.
"До мігрантів від початку ставляться як до громадян другого сорту, - пояснює Пепейн Брандон, професор глобальної економічної та соціальної історії у Вільному університеті Амстердама. - Це означає нерівне стартове становище. А расизм як виправдання рабства добре помітний і сьогодні".
"Золоте століття"
"Нідерланди - одне з європейських суспільств, які мають найпряміші та найширші зв'язки з рабством", - вважає професор Брандон.
У період з XVII по XIX століття голландські купці продали в рабство понад 600 тисяч людей з Африки та Азії.
Поневолених чоловіків, жінок і дітей змушували працювати на цукрових, кавових та тютюнових плантаціях, у шахтах та хатніми працівниками. Вони зазнавали фізичного, психологічного та сексуалізованого насильства.
Доходи від цієї праці збагачували Королівство Нідерланди та сприяли наступу "Золотого століття" - періоду економічного процвітання в XVII столітті, коли Нідерланди досягли величезного прогресу в науці та культурі.
На піку своєї могутності Об'єднані провінції, нині Нідерланди, володіли Суринамом, Кюрасао, землями у Південній Африці та Індонезії. Голландська Вест-Індська компанія та Голландська Ост-Індська компанія на той час стали головними джерелами національного багатства.
Офіційно в Суринамі і колоніях Нідерландів рабство скасували 1 липня 1863 року, але реально ця практика припинилася тільки в 1873 році після десятирічного "перехідного періоду".
