Що таке гаубиці та САУ, які так важливі у війні Росії проти України

Захід передає Україні сотні одиниць важкої артилерії - головної ударної сили сучасних армій.

Мова йде про гаубиці M777, а також цілу низку самохідних артилерійських систем, які можуть невдовзі опинитися в ЗСУ (а за деякими даними - вже там): французькі Caesar, німецькі Panzerhaubitze 2000, чеські Dana M2.

У перспективі також - постачання ракетної артилерії.

"Передача такої зброї - це рубікон. Адже постачання легких систем - це одна справа, а важкої артилерії - зовсім інша. Це дозволятиме ЗСУ вести активнішу оборону та знищувати ворога на дальніх підступах. А також здійснювати наступальні дії, тому що на одній маневреності нікуди не виїдеш - треба вміти проривати оборону і підтримувати вогнем прориви", - пояснює Микола Бєлєсков, воєнний аналітик та автор Telegram-каналу "Armchair General UA".

Що ж це за зброя та яка її роль у сучасній війні?

Гаубиці

Назва "гаубиць" походить від середньовічних "гуфниць" - коротких польових гармат, якими чехи під час Гуситських війн проріджували натовпи німецької піхоти і кавалерії ("houf" з чеської - "натовп", "банда").

Історично ж гаубиці розвинулись як щось середнє між звичайними гарматами, що переважно стріляють прямою наводкою по порівняно рівній траєкторії, та мортирами і мінометами, які надсилають свої снаряди вгору "навісом".

Після Другої світової війни масивні мортири з дуже короткими стволами остаточно вийшли з вжитку в арміях, їхні функції повністю перейшли до легших гаубиць.

Сучасні гаубиці так само переважно ведуть вогонь навісними пострілами з закритих від цілі позицій, стволи у них зазвичай коротші, ніж у звичайних гармат.

Тож гаубицям не обов'язково "бачити" супротивника - вони можуть "накривати" його за різними перешкодами.

Українська армія зараз отримує одні з найбільш сучасних та ефективних гаубиць - M777 британського виробництва.

Ці 155-мм "стволи" стоять на озброєнні армій США, Австралії та Канади, які й постачатимуть їх ЗСУ разом зі тисячами снарядів "натівського" зразка, яких немає на українських складах.

Такі гаубиці активно використовувалися під час війн в Іраку, Афганістані та Сирії.

Їхня ефективна дальність вогню - 24 км, але за умови використання керованих снарядів M982 Excalibur вона зростає до 40 км (відомо, що такі снаряди будуть щонайменше у партії від Канади).

Полегшена конструкція М777 робить простішим їхнє транспортування (хоча причіпна артилерія все одно поступається в цьому параметрі самохідній), а новітня система ведення вогню забезпечує кращу точність.

САУ

Самохідні артилерійські установки (САУ) - це колісні чи гусеничні гармати або ті ж гаубиці, які вже не залежать від тягачів, а здатні самостійно пересуватися до місця стрільби та залишати його.

Це робить такі системи більш маневреними та мобільними, ніж причіпна артилерія.

Крім того, зазвичай сучасні САУ мають броньовані корпуси чи кабіни, що підвищує захищеність їхніх розрахунків.

Колісні САУ вважаються швидшими та маневренішими, натомість у гусеничних краща прохідність.

Українська армія у 2015 році почала розробку власної колісної САУ "Богдана" (її розраховували вже під калібр 155-мм), але завершити цей процес і налагодити більш-менш масове виробництво до російського вторгнення не вдалося.

Натомість кілька років велася мова про закупівлю чеських колісних САУ Dana M2.

Це 152-мм колісна самохідна гармата-гаубиця на базі "Татри", розроблена у Чехословаччині та згодом модернізована під потреби сучасного управління вогнем.

Ефективна дальність вогню - 18 км.

За даними медіа, близько дивізіона (18-20) таких машин вже можуть перебувати в Україні.

Інша колісна САУ, яка вже скоро має опинитися у розпорядженні українських артилеристів, - французька Caesar ("Цезар").

Це самохідна гаубиця калібру 155-мм на базі шестиколісної вантажівки Renault Sherpa.

Її дальність при використанні спеціальних корегованих снарядів - до 40 км.

Очікують в Україні і на гусеничні САУ - Panzerhaubitze 2000 (PzH 2000) німецького виробництва (щоправда, постачатимуть їх українцям Нідерланди).

Цю самохідну 155-мм гаубицю вважають однією з найкращих у світі.

Вона здатна випускати 10 снарядів за хвилину на відстань понад 30 км.

Їй же приписують рекордний постріл одним з видів керованих снарядів на рекордні 56 км.

Роль артилерії у сучасній війні

"Ракетні війська та артилерія від самого початку існування загальновійськового бою за останні років сто були важливою складовою, без якої ніколи не проходили масштабні бої", - відзначає Микола Бєлєсков.

"Друге - артилерія забезпечує 60-70% ураження пріоритетних цілей ворога, підтримуючи маневри своєї армії як в обороні, так і в наступі. А також веде контрбатарейну боротьбу, вражаючи пріоритетні цілі ворога вже в глибині його оборони", - додає він.

Тому, за його словами, постачання артилерії посилить здатність ЗСУ тримати далі активну оборону, не чекаючи підходу сил супротивника до лінії зіткнення, а знищуючи їх в тактичній глибині.

"Це дозволить зберегти життя українських бійців, тому що знищувати ворожу техніку в контактному бою протитанковими засобами - набагато ризикованіше, ніж масово її палити артилерією на відстані 10 кілометрів і більше", - пояснює аналітик.

Микола Бєлєсков наголошує - якби Україна не розвивала свої ракетні війська та артилерію з 2014 року, не проводила їхнє кількісне збільшення та регулярну підготовку розрахунків, то російське вторгнення могло б бути набагато успішнішим.

Такої ж думки дотримується керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

"Поки працюють "Точки", "Смерчі" та "Урагани", "Піони" та "Гіацинти" (Ракетні та артилерійські системи на озброєнні ЗСУ. - Ред.) - до тих пір існує Україна", - писав він у Twitter 24 березня, після успішного обстрілу українською армією російських кораблів у захопленому росіянами порту Бердянська.

Микола Бєлесков відзначає, що постачання ЗСУ "натівських" калібрів із заявленими об'ємами боєкомплекту (а це тільки від США - 144 тисячі 155-мм снарядів) не буде проблемою у майбутньому.

"Це боєприпас уніфікований під потреби НАТО. Тому спочатку постачатимуть те, що є на складах, а далі можуть розгорнути масове виробництво. Це краще, ніж далі покладатися на калібр 152-мм, запасів якого загалом менше і виробництво менше", - пояснює аналітик.

"Плюс окрім звичайних осколково-фугасних снарядів Україні постачатимуть кореговані снаряди Excalibur, яких потрібно менше для виконання окремих задач. Тож позитив і у тому, що зі 155-мм озброєнням можна "працювати" з "розумними" боєприпасами", - додає він.

І водночас наголошує, що поруч з постачанням гаубицями для ЗСУ важливо отримати і ракетне озброєння, як, наприклад, американські HIMARS M142, що можна застосовувати або як реактивні системи залпового вогню з дальністю до 45 км, або як оперативно-тактичний ракетний комплекс з радіусом дії до 300 км.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!