Україна купила потужний британський криголам James Clark Ross. Скільки він коштує

Автор фото, bas.ac.uk
Український Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) у четвер підписав акт про купівлю легендарного криголаму James Clark Ross у Великої Британії.
Цю інформацію підтверджує сайт BAS: "Після 30 років служби Британській антарктичній службі королівське дослідницьке судно "Джеймс Кларк Росс" продане українському Національному антарктичному науковому центр".
У розмові з BBC News Україна директор НАНЦ Євген Дикий підтердив, що вартість купівлі криголама для України - близько 5 млн доларів, як це і анонсували раніше.
"Оскільки він купується разом з двома моторними човнами (25 тис. доларів), з повним баком пального (ще більше 272 тис. доларів), та ще 6 тисяч доларів - наша половина оплати юридичних послуг (сткльки ж заплатили британці), то разом ціна покупки біля 5,3 млн доларів", - розповів Євген Дикий.
"Після переоформлення всіх потрібних документів судно вже під українським прапором зможе вирушити з Данії, де зараз базується, до України", - повідомляють у НАНЦ.
На початку осені, як очікується, "Джеймс Кларк Росс" прийде до Одеси.

Автор фото, Євген Прокопчук / НАНЦ
Однак використовувати криголам планують в Антарктиці - для наукових досліджень біля станції "Академік Вернадський".
"Останні 20 років в України не було власного криголама для антарктичних досліджень, що значно обмежувало нашу роботу. Також з цим судном Україна має амбіції проводити масштабні дослідження Південного океану і, за можливості, з часом розпочати дослідження в Арктиці", - розповів директор НАНЦ Євген Дикий.

Автор фото, bas.ac.uk
"Дослідницьким судном James Clark Ross захоплювалися всі, хто на ньому працював. Цей криголам дозволив науковцям з Великої Британії та інших країн зробити багато відкриттів, щоб краще зрозуміти світ, який швидко змінюється", - відзначила директорка Британської антарктичної служби (BAS) професорка Дейм Джейн Френсіс.
"Ми будемо сумувати за цим судном, але я рада, що наші колеги-дослідники використовуватимуть його для проведення важливих наукових досліджень", - додала британка.
Україна зможе проводити на ньому океанографічні дослідження, вивчати зміни клімату у полярних регіонах, а також доправляти на станцію "Академік Вернадський" щорічні експедиції.
Це вже вдруге Британія передає свої антарктичні потужності Україні - у 1996 році вона ж передала станцію "Академік Вернадський", яка під британським прапором була відома як "Фарадей".
Колишній флагман BAS

Автор фото, bas.ac.uk
James Clark Ross спустили на воду 1 грудня 1990 року й з 1991 року воно було штатним судном Британської антарктичної служби (разом з іншим криголамом RRS Ernest Shackleton, який в 2019 році передали Норвегії, а згодом Італії).
RRS James Clark Ross названий на честь Джеймса Кларка Росса - британського військового моряка та дослідника, який у XIX столітті на кораблях "Терор" і "Еребус" здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктику, а пізніше брав участь у пошуках зниклої експедиції Франкліна в Арктиці.
Це криголам довжиною майже 100 метрів та водозаміщенням 5732 тонни.
Як порівнює сайт Defence Express, флагман українського військового флоту фрегат "Гетьман Сагайдачний" при довжині 122 метри має тоннажність у 3642 тонни.
RRS в назві "Джеймса Кларка Росса" означає "Royal Research Ship" - "королівське дослідницьке судно".
Воно спеціалізується на морських біологічних, океанографічних та геофізичних дослідженнях.
На його борту є кілька лабораторій, а також системи лебідок, які дозволяють розміщувати наукове обладнання на кормі чи у середній частині судна.

Автор фото, bas.ac.uk
Ще на ньому є веб-камера, яка показує вид з судна під час експедицій чи стоянки у портах, а на сайті Британської антарктичної служби є детальний віртуальний тур по судну.
James Clark Ross робить надзвичайно мало шуму, що дозволяє йому використовувати чутливу акустичну апаратуру.
Судно може йти зі швидкістю 2 морських вузли (майже 4 км на годину) через рівне льодове поле товщиною 1 метр, а максимальна льодова перешкода на його шляху може сягати 4 метри.

Автор фото, bas.ac.uk
Щоб полегшити прохід через паковий (багаторічний), лід система стисненого повітря розкачує судно, розширюючи таким чином шлях.
За роки служби "Джеймс Кларк Росс" здійснив багато експедицій в Антарктику, де вивчав зміни клімату, і айсберги, а також забезпечував британські й інші антарктичні місії.

Автор фото, BAS / Povl Abrahamsen
RRS James Clark Ross зробив першу в історії мапу глибоководного Південно-Сандвічевого жолоба у Південному океані, а також запускав підводний дрон-субмарину, названу Boaty McBoatface, яка вивчала зв'язок між все сильнішими антарктичними вітрами та зростанням температури океанічної води.
А під час полярної зими в Антарктиці криголам парцював на іншому боці Землі - в Арктиці.
На його борту можуть перебувати кілька десятків науковців та понад 20 членів екіпажу.

Автор фото, Євгеній Прокопчук
Саме на цьому судні перша українська антарктична експедиція дісталася станції "Академік Вернадський" у 1996 році.
Криголам періодично підходить до української станції.
Українські полярники неодноразово розповідали BBC News України про візити британської команди на "Академік Вернадський" та екскурсії українців на саме судно - JCR, як його спрощено називають.

Автор фото, RICH TURNER
Зараз James Clark Ross планують замінити на новіший криголам RRS Sir David Attenborough.
У 2021 році судно відпрацювало свій останній сезон як флагман BAS.
Навіщо Україні?
Дослідницьке судно - давня потреба українських науковців та полярників.
Щороку Україні доводиться фрахтувати іноземне судно для того, щоб доправляти антарктичні експедиції на "Академік Вернадський" та забирати їх звідти.
Це щоразу коштувало мільйони доларів, які витрачали з бюджету на іноземні судна.
"Cподіваємося, що українські полярники вже цьогоріч вирушать на крижаний континент на власному судні під прапором України, а одночасно із дослідженнями на "Вернадському" почнуться роботи наших вчених у відкритому океані", - розповідали раніше у Міністерстві науки та освіти України.









