Чому ЄС відмовився від ідеї саміту з Путіним попри бажання Меркель і Макрона

Лідери країн Євросоюзу відмовилися від зустрічі на найвищому рівні з російським керівництвом, яку несподівано запропонували Німеччина і Франція перед початком саміту Євросоюзу в Брюсселі.

"Зустрічі з Росією на рівні європейських лідерів не буде. Ми бачимо, як наші відносини з Росією погіршуються, бачимо агресивну поведінку Росії", - сказав після закінчення першого дня саміту президент Литви Гітанас Науседа.

За його словами, говорити про зустріч з Володимиром Путіним надто рано, оскільки будь-яких радикальних змін у поведінці Росії поки що не видно.

Як заявила в ніч на п'ятницю канцлерка Німеччини Ангела Меркель, країни не змогли погодитись, що негайна зустріч лідерів необхідна.

Меркель додала, що Євросоюз поки що шукатиме інші формати взаємодії з Росією, і підкреслила, що дискусія лідерів блоку була непростою.

Проти ідеї зустрічі з Путіним виступили десять європейських лідерів, переважно представники країн Східної Європи.

"Особисто я хотіла б якогось більш сміливого кроку, але і це непогано, і ми продовжимо працювати", - сказала Меркель.

Однак європейські керівники висловилися за взаємодію з Москвою з питань, що становлять інтерес для Євросоюзу. Серед них - охорона здоров'я, клімат та екологія, а також окремі зовнішньополітичні питання, зокрема Сирія, Лівія та іранська ядерна угода.

Лідери ЄС також доручили Єврокомісії та голові європейської дипломатії Жозепу Боррелю розробити пропозиції з підтримки російського громадянського суспільства.

Єврокомісії запропонували представити варіанти обмежувальних заходів, зокрема нові економічні санкції, у відповідь на можливі подальші недружні дії з боку Росії.

"Єврорада наголошує на необхідності твердої та скоординованої відповіді з боку ЄС та його членів на будь-які подальші зловмисні, незаконні й підривні дії Росії, повною мірою використовуючи всі інструменти, що є у розпорядженні Євросоюзу, - йдеться у висновках за підсумками першого дня саміту в Брюсселі.

Перед самим початком саміту Німеччина і Франція несподівано для інших країн союзу та керівництва ЄС виступили з ініціативою, суть якої - запропонувати Кремлю "пряник" у вигляді поновлення регулярних самітів ЄС-Росія та одночасно пригрозити "батогом" у вигляді нових санкцій.

Ця ідея, проте, зустріла рішучу відсіч - насамперед з боку сусідніх з Росією країн ЄС.

Ідея відновити цей канал у вигляді самітів належить канцлерці Німеччини Ангелі Меркель та президенту Франції Еммануелю Макрону після зустрічі президента США Джо Байдена з Володимиром Путіним в середині червня у Женеві.

"Я вважаю, що Євросоюз також має налагодити прямий контакт з Росією і російським президентом. Того, що з ним спілкується президент США, недостатньо", - сказала канцлерка Німеччини Ангела Меркель, виступаючи перед самітом у бундестазі.

І Меркель, і Макрон, захищаючи свою позицію, наголошували, що це не буде примирювальним ставленням до політики Росії, а лише каналом спілкування.

"ЄС буде вимогливим, ми не відмовимося від наших цінностей", - сказав журналістам президент Макрон, стверджуючи водночас, що діалог у вигляді самітів потрібен для підтримки стабільності у Європі.

"Ми обговоримо [на саміті], як можемо відповісти на російські провокації та, можливо, який ми можемо створити переговорний формат", - сказала журналістам перед початком зустрічі європейських лідерів Ангела Меркель.

У проєкті резолюції саміту також йдеться й про нові санкції.

"Європейська рада наголошує на необхідності твердої та скоординованої відповіді з боку ЄС та країн-членів союзу на ворожі дії Росії, відповіді, що містить усі наявні у ЄС засоби та в координації з іншими партнерами. З цією метою Європейська Рада також доручає Європейській комісії та Високому представнику [ЄС з питань зовнішньої політики] запропонувати варіанти додаткових та ефективних економічних санкцій щодо відповідальних за дестабілізаційні дії Росії", - цитує проєкт видання Politico.

Цей баланс, однак, не переконав країни в східній частині Євросоюзу. Вони вважають, що відновлення самітів Москва сприйме як слабкість і знак того, що ЄС примирився з її політикою.

"Кремль розуміє політику сили, Кремль не сприймає добровільні поступки як ознаку сили. Те, в якому вигляді все це запропонували, означає наступне: Росія анексує Крим, Росія веде війну на Донбасі, а Європа знизує плечима і продовжує говорити про діалог", - сказав прем'єр-міністр Латвії Кріш'яніс Каріньш.

Різко проти самітів з Путіним виступили й провідні політики Литви, Польщі та Естонії, а міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав, що відновлення самітів буде "небезпечним відходом від санкційної політики ЄС".

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що він не проти, якщо з Путіним зустрічатимуться керівники центральних органів ЄС, але сам він бачити Путіна не хоче, поки Росія не почне співпрацювати зі слідством і судом у справі про збитий над Україною рейс MH17.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков сказав журналістам, що Москва позитивно оцінює ідею саміту, але треба почекати, чи погодяться з нею всі країни Євросоюзу.

ЄС і Росія до 2014 року проводили саміти двічі на рік, і в останні роки вони вже сприймались багатьма як пишні та безглузді заходи: ні про що серйозне сторони на цих зустрічах домовитися не змогли.

Після анексії Криму Євросоюз ці саміти скасував.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!