КС блокує запуск обраних рад. Зеленський терміново збирає Радбез, безвіз під загрозою

Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для спецперевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, повідомляє пресслужба НАЗК. Це зриває запуск роботи обраних на місцевих виборах обласних, районних, міських, сільських та селищних рад.

Згідно із законом про запобігання корупції, спецперевірку проводять для голів та заступників голів обласних та районних рад, заступників міських, селищних та сільських голів, секретарів міських, селищних та сільських рад, голів постійних бюджетних комісій облрад та Київради, керуючих справами міських виконкомів.

"Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів", - наголошують в НАЗК.

Фактично, мова йде про зрив роботи апаратів щойно обраних рад.

Офіс президента повідомив, що президент Володимир Зеленський збирає засідання РНБО.

"Рішення певних органів державної влади носять антидержавний та антиконституційний характер. Їх окремі дії несуть загрозу національній безпеці України", - заявив секретар РНБО Олексій Данилов.

"Треба говорити про те, що Конституційний суд вирішив самостійно переглянути нову суспільну угоду в країні, яка передбачає нульову терпимість до будь-яких непрозорих форматів в управлінні. І повернути нас до старих часів, коли топ-корупція домінувала у державі", - заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

Він зазначив, що ніхто не очікував, що Конституційний суд раптом стане "агресивним політичним гравцем".

За даними джерел BBC News Україна, засідання РНБО відбудеться о 17:00.

Відносини з Заходом і безвіз під загрозою

Рішення Конституційного суду може також негативно вплинути на відносини України з західними країнами та МВФ, а також безвізовий режим з ЄС.

Під час брифінгу 29 жовтня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що йдеться не лише про безвізовий режим, а взагалі про відносини з Заходом.

"Саме по собі рішення Конституційного суду хоч і є серйозним ударом, але ще не руйнує нашу взаємодію з західними партнерами. Якщо не вдасться подолати негативні наслідки цього рішення і забезпечити належне функціонування антикорупційної інфраструктури, тоді в нас буде проблема", - зазначив міністр.

Він запевнив, що президент Зеленський і уряд налаштовані подолати негативні наслідки рішення Конституційного суду.

Водночас посол України в ЄС Микола Точицький повідомив у листі до віцепрем'єрки з євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, що рішення Конституційного суду може призвести до тимчасової зупинки дії безвізового режиму, повідомляє Європейська правда.

"Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму", - йдеться у листі.

Кореспондент "Радіо Свобода" в Брюсселі Рікард Йозвяк, джерела якого раніше точно описували майбутні рішення ЄС, назвав можливе позбавлення безвізу "передчасною спекуляцією".

"Це "ядерний варіант" і навряд чи ЄС одразу його застосує. Більш імовірне відкладення мікрофінансової допомоги ЄС Україні", - повідомив журналіст.

Згодом з'явилася заява послів країн "Великої сімки" про стурбованість таким рішенням КС.

Як це сталося?

27 жовтня Конституційний суд (КС) ухвалив рішення щодо відповідності Конституції окремих положень закону про запобігання корупції.

У ньому судді визнали неконституційними повноваження Національного агентства з запобігання корупції як такі, що шкодять незалежності судової гілки влади зі сторони влади виконавчої.

А також неконституційною віднині є норма про кримінальну відповідальність за неправдиві декларації чи свідому відмову подавати дані про свої статки - це, на думку суддів, було надто суворим покаранням.

Через рішення КС Національне агентство з запобігання корупції закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

"Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення", - повідомили згодом у агентстві.

НАЗК також не може далі виявляти конфлікт інтересів чиновників.

Подання депутатів

Все почалося у серпні з подання 47 депутатів від ОПЗЖ та групи "За майбутнє", у якому вони висловили претензії до низки повноважень антикорупційних органів, а також відповідальності за корупційні діяння.

У поданому депутатському поданні - майже 80 сторінок.

І ось у вівторок Конституційний суд (КС) ухвалив рішення у цій справі.

Які ж наслідки потягне за собою декриміналізація відповідальності за брехню в деклараціях?

Обнулення розслідувань

"Скасування кримінальної відповідальності може вплинути максимально критично, оскільки вже зараз є багато справ і вироків по цій статті. Також є близько десяти справ, що слухаються Вищим антикорупційним судом, є досудові розслідування НАБУ", - пояснив BBC News Україна юрист Центру протидії корупції Вадим Валько.

Тепер ці справи і розслідування мають закрити, а вироки можуть переглянути.

Наприклад, є п'ять вироків, пов'язаних з електронними деклараціями.

"Це три судді, які не подавали декларації, це колишній керівник Львівського бронетанкового заводу та колишній народний депутат. Після скасування статті всі ці вироки можуть переглянути, адже тут закон має зворотну дію в часі", - перераховує експерт.

Є ще кілька резонансних справ щодо декларацій, які зараз слухаються у суді.

"Справи по меру Одеси Труханову, ексміністру енергетики Насалику чи колишньому судді Вищого адміністративного суду Голяшкіну - їх просто закриють, вони не понесуть ніякої відповідальності. І таких резонансних справ десятки", - каже Вадим Валько.

Так вже було, коли той же КС у лютому 2019 року скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Закриття справ також означає, що ресурси на розслідування були витрачені даремно.

Без відповідальності

Стаття про неправдиве декларування, яку КС визнав неконституційною, передбачала штраф (до 3,1 млн грн), заборону займати певні посади чи ув'язнення до двох років.

Відтепер залишається лише адміністративна відповідальність, а по суті - просто значно менший штраф.

"Це зовсім інші наслідки, які не тягнуть за собою судимості чи заборони займати певні державні посади", - каже Вадим Валько.

"І в майбутньому притягнути чиновників до кримінальної відповідальності за діяння, які були до цього рішення Конституційного суду, буде неможливо", - звертає увагу юрист Центру протидії корупції.

Міжнародні проблеми

Боротьба з корупцією є предметом домовленостей Києва з міжнародними партнерами - від США та ЄС до Міжнародного валютного фонду.

Декриміналізація неправдивих декларацій і обмеження повноважень НАЗК тут не пройде непоміченою.

"Європейські партнери можуть розцінювати це як порушення наших міжнародних зобов'язань, навіть у контексті безвізу", - вважає Вадим Валько.

"Тобто це ще один крок, який потенційно наближає нас до відміни безвізу", - попереджає Вадим Валько.

Крім того, питання можуть виникнути і у відносинах з МВФ та отримання дешевих кредитів від фінансових організацій.

Останні домовленості з фондом передбачали посилення антикорупційних органів в Україні (а не перегляд та скасування їхніх повноважень).

Які варіанти?

На рішення Конституційного суду одразу відреагував Офіс президента Зеленського.

Якщо коротко, то його відповідь зводилася до того, що президент подасть новий законопроєкт для контролю за деклараціями, якщо нинішню систему відповідальності скасують.

"Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності", - запевнили в офісі.

Саме так свого часу повернули кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

"Але це не скасує той факт, що всі старі справи щодо електронних декларацій обнуляться", - резюмує Вадим Валько.

Про що йдеться у рішенні Конституційного Суду

Більша частина тексту рішення Конституційного Суду щодо електронних декларацій присвячена обґрунтуванню того, чому судова гілка влади має бути незалежною і як цій незалежності суперечать повноваження НАЗК, що представляє виконавчу владу.

А далі судді КС переходять до статті 366-1 Кримінального кодексу про декларування неправдивої інформації.

Вони вважають, що подання неправдивої декларації або ж неподання її взагалі, "хоч і свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, однак такі діяння не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі" у таких обсягах, щоб вважати це кримінальним злочином.

А тому Конституційний суд вважає кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації надмірним покаранням.

Й скасовує статтю 366-1.

Рішення КС є обов'язковим, остаточним та його не можна оскаржити.

Тож тепер президент Зеленський сміливо може подавати новий законопроєкт про відповідальність за неправдиві електронні декларації чиновників.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!