Медична галузь за крок від коми - Зеленський критикує медреформу і вимагає змін

Автор фото, Офіс президента
Президент Зеленський розкритикував медичну реформу і закликав міністра охорони здоров'я та депутатів негайно змінити ситуацію.
"Повірте, від початку коронавірусу, як ніхто інший, я бачу, що наша медична галузь не просто вразлива, а фактично перебуває за крок від коми", - заявив лідер держави під час відеозвернення у понеділок.
За словами Зеленського, він отримує кардинально різні оцінки медреформи: "Одні запевняють, що реформа - панацея, інші - що це смерть".
Утім, за його словами, вже є багато помилок, які треба виправляти.
"Через новий механізм фінансування може бути звільнено близько 50 тисяч медиків та закрито 332 лікарні по Україні. Майже тисяча лікарень отримає набагато менше грошей, ніж у минулому році", - аргументує президент.
"Чому за інсульт та інфаркт сума на папері як мінімум удвічі менша від реальної вартості?" - запитує Володимир Зеленський.
Він відзначив, що обласні дитячі лікарні недоотримають майже 200 мільйонів гривень, а більшість протитуберкульозних лікарень і диспансерів - на межі закриття.
"Я не можу допустити, щоб кваліфіковані дитячі лікарі поїхали за кордон і було катастрофічне зростання дитячої смертності. Або щоб у найближчі два роки захворюваність на туберкульоз зросла на третину. Ми не можемо всього цього допустити, бо інакше це буде називатися не реформа, а диверсія", - наголосив президент.
Тому він закликав міністра охорони здоров'я, голову профільного комітету Верховної Ради та головного санітарного лікаря невідкладно запропонувати шляхи вирішення цих проблем: "Нам потрібне не згортання реформи, а її покращення".
Що таке медреформа?
За часів, коли МОЗ керувала Уляна Супрун, в Україні стартувала реформа, яка перекроїла фінансування медицини.
"У системі охорони здоров'я гроші є, але їх використовують неефективно і чекають, щоб держава завжди щось давала", - говорила на початку реформи Уляна Супрун про необхідність змін у фінансуванні. Медреформу в Україні фактично ототожнюють з її іменем.
Масштабні зміни у системі охорони здоров'я почались з первинної ланки у 2018 році, коли скасували прив'язку пацієнтів до поліклінік за пропискою і запровадили принцип "гроші йдуть за пацієнтом". Тобто, чим більше пацієнтів буде у лікаря, тим більшою у нього буде зарплата.
Десятки мільйонів українців обрали своїх лікарів і підписали з ними декларації. Гроші лікарням за пацієнтів перераховувала новостворена Національна служба здоров'я України, з якою поліклініки укладали контракти.
Багато сімейних лікарів і терапевтів вперше почали отримувати зарплати у 10 тисяч гривень і вище, але не всі. Поліклініки отримали автономію, а з нею і право головних лікарів самим на власний розсуд нараховувати зарплатню, з чим час від часу виникали скандали.
1 квітня 2020 року, вже за нового президента, нової Ради і третього після Супрун міністра охорони здоров'я почався найбільший етап реформи - вторинної ланки, який збігся у часі з пандемією коронавірусу. Усі лікарні в Україні, які є у комунальній власності, перейшли на нову модель фінансування.
З квітня лікарні мають отримувати гроші вже не з бюджету за ліжкомісця, а напряму від Національної служби здоров'я - в залежності від тих послуг, які вони надають пацієнтам. Такою ситуацією і новими правилами гри задоволені не всі.
У медичної реформи є, як армія палких прихильників, які говорять, що систему охорони здоров'я давно потрібно було змінити, так і противників, які звинувачують Уляну Супрун у знищенні української медицини.
Дискусії навколо реформи
"Яка нафіг реформа?" - критикував її проведення в Україні кандидат у президенти Зеленський під час дебатів у квітні 2019 року.
"А куди ми поспішаємо, куди ми летимо? Чи не здається нам, що з таким підходом реформа летить у стіну", - говорив про реформу у березні 2020 року вже президент Володимир Зеленський.
Хоча, на словах проведення реформи підтримували усі міністри МОЗ, які працювали за його каденції. Підтримували і обіцяли дещо змінити.
Заочно весь час дискутувала з новою владою і Уляна Супрун.
"Так, дійсно. Нам дісталась у спадок стара совєцька медична система, у якій десятиліттями декларативно проголошувалося здоров'я громадян найвищою цінністю держави. Натомість в реальності ця система стала плацдармом для збагачення визначених каст видатних лікарів, медичних феодалів та фармацевтичної мафії", - писала вона.
"Старт з нуля з приходом кожного нового міністра — одна з причин, чому нічого роками не змінювалося. Лише у 2016 році ми почали поступово втілювати зміни і фактично з нуля будувати нову систему охорони здоров'я", - додала вона.
Контент недоступний
Дивіться більше у FacebookBBC не несе відповідальності за контент інших сайтів.Кінець Facebook допису
Однією з тем, яку зараз найбільше обговорюють і критикують у контексті реформи, це скорочення тубдиспансерів.
Водночас змінити підходи до лікування, наприклад, туберкульозу, в Україні намагалися задовго до появи в українській політиці Уляни Супрун. Програму реформування протитуберкульозних закладів Верховна Рада ухвалила ще у 2012 році.
Розгалужену систему тубдиспансерів, де пацієнтів лікують сотні днів, хотіли реорганізувати і в уряді Олексія Гончарука, коли ухвалили нову концепцію розвитку системи протитуберкульозної допомоги.
У ній йшлося про реорганізацію системи тубдиспансерів, їх злиття в один-два базові заклади на рівні області, де хворі можуть лікуватися у стаціонарі. Решту - перевести на амбулаторне у поліклініки і кабінети фтизіатрів.
Тому зараз президент Зеленський критикує зміни, які запланували ще в уряді Гончарука.









