Помер російський письменник Войнович, який підтримував Савченко та Сенцова

Автор фото, Getty Images
Радянський і російський письменник Володимир Войнович помер на 86-му році життя від серцевого нападу. Про його смерть повідомили в соціальних мережах відразу кілька родичів і друзів.
Володимир Войнович народився у 1932 році в Таджицькій РСР. Друкуватися він почав у журналі "Новий світ", опублікувавши там в 29 років першу повість.
Крім того, він написав пісню "Я вірю, друзі, каравани ракет ...", яка принесла йому по-справжньому широку популярність.
Однак наприкінці 1960-х років Володимир Войнович став активним учасником правозахисного руху та потрапив у немилість до радянської влади.

Автор фото, УНІАН
Його найвідоміший твір - трилогія "Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна" - на Заході був офіційно виданий раніше, ніж в СРСР, де поширювався тільки як самвидав.
У 1980 році Войновича вислали з СРСР, а рік по тому позбавили радянського громадянства. Громадянство повернули тільки у 1990 році - після чого і сам письменник, який жив у США, повернувся до Росії.
Крім "Життя і надзвичайних пригод солдата Івана Чонкіна" до числа найбільш відомих творів Войновича радянського періоду входять футуристичний сатиричний роман "Москва 2042", а також повісті "Шапка" й "Два товариші".
"Чонкін" та обидві повісті були екранізовані.
Вже після розпаду СРСР Володимир Войнович написав і опублікував повість "Монументальна пропаганда" та автобіографічний роман "Автопортрет. Роман мого життя".
Також після повернення до Росії він продовжив займатися правозахисною діяльністю й займав активну політичну позицію.
Він підписав листа на підтримку телеканалу НТВ у 2001 році, проти військових дій у Чечні в 2003 році, а також на підтримку ув'язненої тоді в РФ української військової Надії Савченко у 2015 році та українського режисера Олега Сенцова - у 2018 році.
"Люди так влаштовані, що іноді смерть однієї людини вражає їх більше, ніж загибель сотень на полі бою", - писав Володимир Войнович у відкритому листі до Путіна з приводу Надії Савченко, яка тоді голодувала у російській в'язниці.









