Фільми, які викликали політичну бурю

Останні тижні виявилися нелегкими для фільмів, які висвітлюють контроверсійні моменти історії.

В Індії фільм "Падмават" викликав протести і зіткнення радикальних індуїстських організацій з поліцією.

Вони стверджують, що кінострічка зображає романтичні відносини мусульманського султана та індійської цариці, що є неповагою до індуїстської культури та релігії.

Продюсери фільму заперечують це.

Гнів радикальних організацій призвів до того, що прем'єру фільму відклали на два місяці. Деякі кінотеатри відмовилися його показувати.

Тим часом, в Росії заборонили британський сатиричний фільм "Смерть Сталіна".

Діана Немец-Ігнашева, експерт з російської літератури та кінематографу, яка викладає в США та Московському державному університеті імені Ломоносова, стверджує, що російська державна цензура щодо політичних фільмів не така сувора, як вважають на Заході.

Проте вона сказала Бі-бі-сі: "Швидше за все, саме сприйняття того, що чужинці висвітлюють російську історію, було мотивом рішення".

"Падмават" та "Смерть Сталіна" - не єдині у переліку історичних фільмів, які викликали обурення ледве не з початку знімального процесу.

1965: "Доктор Живаго"

У 1965 голлівудський блокбастер "Доктор Живаго" про події російської революції завоював п'ять премій Оскар. Це була екранізація роману Бориса Пастернака, чию творчість піддали критиці у Радянському Союзі.

Письменник передав нелегально роман до Європи, де він миттєво завоював популярність.

Пастернаку дали Нобелівської премії з літератури. Але радянська влада пригрозила, що якщо він отримає премію в Осло, то на батьківщину вже не повернеться.

Письменник змушений був відмовитися від премії.

Британський режисер Девід Лін не міг екранізувати роман у Радянському Союзі, тому декорації московських вулиць були побудовані в Іспанії, а зимові сцени зі справжнім снігом відзняли в Канаді та Фінляндії.

Фільм Ліна вийшов в розпал "холодної війни", мав великий комерційний успіх та отримав багато нагород. У Росії його випустили в прокат вже після розпаду Радянського Союзу.

"Життя Браяна за Монті Пайтон"

"Євангеліє за Монті Пайтоном" завжди викликало суперечки через релігійну сатиру. Фільм розповідає про чоловіка на ім'я Браян, який народився поруч із Ісусом Христом і якого постійно плутають з Месією.

Британська компанія EMI відмовилася від фінансової підтримки виробництва фільму за тиждень до початку зйомки.

Проте група Пайтон знайшла нового спонсора - фаната комік-групи, гітариста Beatles Джорджа Гаррісона, який виділив проекту мільйони доларів.

Після виходу фільму на екрани в США католицькі та іудейські релігійні ієрархи оголосили "Життя Брайана" богохульним. Релігійні групи протестували проти кінопоказів.

У Великобританії 39 органів місцевої влади внесли фільм до чорного списку. В Ірландії та Норвегії він був заборонений.

Суперечки викликали й інші фільми про біблійні часи.

Знятий у 1988 році фільм Мартіна Скорсезе "Остання спокуса Христа" теж звинувачували в богохульстві.

Проте його покази супроводжувалися не лише масовими протестами, але й величезними чергами бажаючих переглянути стрічку.

Фільм Мела Гібсона "Страсті Христові", знятий у 2004 році, звинуватили в антисемітизмі.

"Борат"

Гра британського коміка Саші Барона Коена в ролі казахського телерепортера Бората Согдієва шокувала Казахстан.

Фільм "Борат: культурні дослідження Америки на користь славної держави Казахстан" був заборонений в усіх арабських країнах, окрім Лівану.

Персонаж Бората та образ Казахстану, представлений у фільмі, були повністю вигадані.

Казахський уряд відреагував на фільм розміщенням в американських ЗМІ рекламних матеріалів, які показували "справжнє" обличчя країни.

У певний момент Астана погрожувала подати позов проти британського коміка.

Лише в 2012 році міністр закордонних справ Казахстану визнав, що після появи фільму кількість виданих віз до країни зросла у десять разів, і вона стала більш привабливою для туристів.

"Інтерв'ю"

Цей голлівудський комедійний бойовик з Сетом Рогеном та Джеймсом Франко в головних ролях був пародією на лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.

Фільм опинився в епіцентрі міжнародного конфлікту у 2014 році. КНДР погрожувала розпочати війну проти США, якщо фільм випустять у прокат.

Компанія Sony, виробник фільму, зазнала хакерської атаки. Хакери розмістили в мережі деякі фільми компанії, які ще не вийшли на екрани.

Хакерська група "Стражі миру" погрожувала терористичними атаками проти кінотеатрів, які покажуть фільм.

Sony скасувала прем'єру і обмежила прокат. Фільм все ж таки окупився за рахунок інтернет-продажу.

"Матільда"

Деякі російські православні віряни гнівно відреагували на фільм режисера Олексія Учителя про дошлюбні стосунки царя Миколи II з балериною Матільдою Кшесинською.

Сюжет базувався на справжній історії, а фільм фінансувало міністерство культури Росії.

Проте деякі росіяни назвали фільм богохульним, оскільки в ньому були сексуальні сцени за участі "святого царя", канонізованого церквою у 2000 році.

Радикальні групи погрожували кінотеатрам, які покажуть фільм. Один з кінотеатрів підпалили.

Прем'єра фільму відкладалася тричі, мережі кінозалів проігнорували його, а провідні актори пропустили прем'єру через побоювання щодо своєї безпеки.