Вибори у Каталонії: екзит-пол прогнозує більшість прибічникам незалежності

У Каталонії завершилися регіональні парламентські вибори, скликані іспанською владою після контроверсійного референдуму про незалежність регіону і політичної кризи, що сталася в результаті.

На позачергових виборах прибічники незалежності, проте, знову змагаються із політичними силами, які виступають проти відокремлення регіону від Іспанії.

Як Каталонія, так і уся Іспанія нині очікують офіційних результатів голосування. Явка на дільницях була доволі високою - 86%.

Тим часом єдиний на цих виборах екзит-пол, проведений газетою La Vanguardia шляхом телефонного опитування 3 200 респондентів, припустив, що перемогу на виборах одержать прибічники незалежності. Згідно із ним, жодна із партій не отримає більшості, проте політичні сили, що відстоюють незалежність Каталонії, отримають до 70 місць у 135-місному законодавчому органі регіону.

Як свідчить екзит-пол, "Республіканська лівиця Каталонії" - прибічники відокремлення від Іспанії, і юніоністська партія "Громадяни" змагаються за право називатися найбільшою політсилою у новому каталонському парламенті. Зазвичай, саме найбільша партія має першочергове право формувати більшість, проте прибічники незалежності можуть скористатися шансом сформувати коаліцію, маючи разом більше парламентських крісел.

Дані екзит-полу не є офіційними. Остаточні результати цього голосування мають оприлюднити за кілька годин.

За словами кореспондента ВВС у Барселоні Кевіна Конноллі, малоймовірно, що позачергові вибори зможуть вирішити політичну кризу в Каталонії. Іспанська влада розпустила каталонський уряд у жовтні, назвавши проголошення нм незалежності регіону незаконним.

Іспанська щоденна газета El Pais писала, що близького 1 мільйона невизначених зі своїм голосом каталонців можуть вирішити долю цього голосування.

Чому ці вибори відбуваються?

Прибічники незалежності, що домінували в каталонському уряді, 27 жовтня проголосили незалежність регіону - після відповідного регіонального референдуму.

Сам референдум пройшов неспокійно: у спробі зупинити те голосування іспанська поліція штурмувала виборчі дільниці, а Конституційний суд Іспанії визнав його незаконним.

Через спроби сил спецпризначення заблокувати референдум у регіоні спалахнули сутички між прибічниками незалежності і поліцією: сотні людей зазнали поранень.

За даними організаторів референдуму, 90% каталонців, що прийшли на дільниці, підтримали незалежність. Водночас участь у голосуванні взяли менше половини громадян.

Тодішній лідер Каталонії Карлес Пучдемон вирішив, що цього достатньо, аби проголосити незалежність регіону від Іспанії.

Іспанський прем'єр Маріано Рахой звільнив пана Пучдемона і увесь його уряд, встановив у Каталонії пряме правління з Мадрида і призначив позачергові вибори на 21 грудня.

Прокуратура Іспанії звинуватила 13 каталонських політиків - лідерів сепаратистського руху - у бунті і підривній діяльності. П'ятеро із них - включно із Карлесом Пучдемоном - втекли з Іспанії до Бельгії, проте пізніше здалися місцевій поліції.

Двоє із обвинувачених політиків наразі перебувають у в'язниці, ще шестеро вийшли під заставу.

Це, зокрема, призвело до деяких незвичних проявів передвиборчої кампанії. Так Карлес Пучдемон говорив із прибічниками, що зібралися на мітингу, через відеозв'язок із Брюсселя, а його колишній заступник Оріол Хункерас надіслав своє звернення із в'язниці.